лабораторні роботи


                                                          Лабораторне заняття №1
Контрольні запитання
1. Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.
Інформаційна технологія‘‘‘ - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем.
Комп'ютерні технології або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій, що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення інформації з використанням комп'ютерів.  
 Комп`ютерна технологія навчання  - технологія навчання, яка передбачає комп'ютери з програмним забезпеченням як головні засоби і набір методик, що визначають порядок та способи використання цих засобів у навчанні та вивченні.
Поняття інформаційна технологія і комп'ютерна технологія - тотожні, а поняття комп'ютерна технологія навчання - відмінне від інформаційних технологій.

2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на навчальний процес ВНЗ?2питанняДля навчального процесу Інтернет відкриває широкі можливості оптимізації та підвищення ефективності, тим самим впливаючи на якість освіти як результат цієї діяльності. Можливі наступні популярні види робіт з використанням Інтернет-технологій:
1.     Пошук відповіді на питання, що розглядаються на семінарських заняттях. Цей пункт вимагає обережності, контролю та систематичного підходу. Готуючись до заняття, студент може піти шляхом найменшого використання енергетичних затрат, тобто скачати готову відповідь, розділ підручника, або реферат та особливо не замислюючись прочитати його в аудиторії. Такий підхід не дає жодних результатів, ні для самого доповідача, ні для інших студентів. Тому викладач, коли ставить завдання самостійно підготувати питання до семінарського заняття, реферативні повідомлення або доповіді, повинен таким чином формулювати питання, щоб підготовка вимагала не тільки пошукової активності, але й аналізу та структурування отриманої в процесі пошуку інформації. Впорядковуючи, виділяючи головне та відкидаючи другорядне, студент навчається самостійно мислити, бачити проблему загалом, оволодіває знаннями не як пасивним багажем, а як активним та осмисленим набором певних уявлень. Такий тип підготовки, звісно, вимагає від студента більше часу і значних енергетичних витрат, а завдання викладача - чітко сформулювати критерії підготовки та виробити систему оцінювання. Важливо привчати студентів у своїх роботах посилатися на авторів, правильно складати бібліографічний опис, вимагати використовувати кілька джерел для підготовки. Інтернет наповнений даними, але серед них зустрічаються публікації низької якості: написані без дотримання стилю, без зазначення автора, дати публікації, посилань на джерела, які цитуються, чи наводяться в тексті, або ж такі, що бездоказово стверджують сумнівні речі. Часом статті є результатом багаторазового копіювання з одного сайту на інший. Тому вимога використовувати посилання на авторів у доповідях, реферативних повідомленнях та виступах сприяє більш критичному відбору інформації, формуванню поваги до чужої інтелектуальної власності та виробленню критичного наукового підходу.
2.     Використання Інтернету як засобу контролю знань дає можливість викладачу економити аудиторний час, відведений на вивчення дисципліни. Контроль може здійснюватись у формі тестування, коли студент відповідає на питання тесту «on-line». Недолік цієї форми в тому, що студент легко може списати в товариша, тобто не витратить потрібних для розв’язання зусиль і відповідно не відбудеться засвоєння матеріалу. Також контроль може відбуватися у формі здачі письмових творчих робіт, які студенти пересилають електронною поштою, чи вивішують на спеціально створеному форумі з дисципліни, що вивчається, де безпосередньо може відбуватися їхнє обговорення групою. Така форма стимулює активність студентів, привчає до відповідальності за написаний матеріал, стимулює дискусію і формування власної думки учасників обговорення та економить аудиторний час.
3.     Використання Інтернету як способу оперативного обміну навчальною інформацією, передбачає створення системи зберігання інформації, що може реалізовуватись через спеціально створені сайти, чи розділи сайтів, файлові обмінники, віртуальні диски, електронну пошту, Skype, ICQ, соціальні мережі тощо. Головне, щоб система обміну була доступною та зрозумілою для викладача і студентів, не вимагала складних дій з введенням шестизначних кодів, перегляданням рекламних роликів, реєстрації на різних сторінках та інше. Інформацією для обміну можуть виступати підручники та статті з дисципліни, що вивчається, тексти лекцій та презентації до них, завдання, методичні матеріали, навчальне відео, зразки студентських робіт тощо.
4.     Використання мережі Інтернет з метою спілкування, обговорення проблемних питань та консультування студентів. При грамотному зваженому підході Інтернет дає для цього дуже широкі можливості. Головне, щоб спілкування в мережі не стало сурогатним замінником «живої» дискусії.
Всі перераховані види робіт дають навчальний ефект лише за умови використання їх як додаткових засобів навчання. Важливо, щоб вони не стали замінником спілкування між викладачем та студентом.
Отже, з виникненням Інтернету, змінилась сама форма організації соціального простору. На сучасному етапі розвитку технологій вже недоцільно говорити про використання чи не використання Інтернету в навчальному процесі, а можливе лише вивчення специфіки та можливостей всесвітньої мережі. Зважаючи на це, проблема якості навчального процесу постає досить гостро і вимагає цілеспрямованої розробки технологій педагогічної роботи з використанням Інтернет-ресурсів. Такий підхід дозволяє не лише не втрачати показників якості знань студентів, але й підвищувати їх у процесі навчання. У сучасному педагогічному процесі Інтернет повинен не зайняти місце викладача, а стати інструментом планомірного, свідомого та ґрунтовного навчання, тому, що якість освіти визначається не лише кількістю отриманих знань, але й виробленням специфічних вмінь та навичок, що стають важливою передумовою майбутньої професійної діяльності і провідне місце серед них займає вільне використання ресурсів Інтернету.
Таким чином ми проаналізували специфіку впливу мережі Інтернету на якість вищої освіти в Україні та визначили можливі засоби запобігання негативним наслідкам його широкого використання в навчальному процесі. Перспектива подальшого дослідження полягає у вивченні змін які відбуваються на особистісному рівні у користувачів Інтернету та розробці психологічних методів допомоги особистості, що перебуває в Інтернет-залежності.

3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати викладач, студент?
Усі послуги надані мережею Internet можна умовно поділити на двох категорій: обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз дані мережі.
До числа послуг зв'язку між абонентами належать.
Telnet - вилучений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-який ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д.
FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Установивши зв'язок з вилученим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із вилученого комп'ютера на свій чи скопіювати файл зі свого комп'ютера на вилучений.
NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користатися файловою системою вилученого комп'ютера, як своєї власний.
Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається наступне обмеження - розмір поштового повідомлення не повинен перевищувати 64 кілобайт.
Новини - одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережі і можливість приміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються по тематиці. Користувач може по своєму виборі підписатися на будь-які групи новин.
Rsh (Remote Shell) - вилучений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на вилученому комп'ютері коштує ОС UNIX.
Rexec (Remote Execution) - виконання однієї команди на вилученій UNIX-машині.
Lpr - мережна печатка. Відправлення файлу на печатку на вилученому (мережному) принтері.
Lpq - мережна печатка. Показує файли, що стоять в черзі на печатку на мережному принтері.
Ping - перевірка приступності вилученої ЕОМ по мережі.
Talk - дає можливість відкриття "розмови" з користувачем вилученої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видний текст, що вводиться, і відповідь вилученого користувача.
Iptunnel - дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare з який немає безпосереднього зв'язку по ЛВС, а мається лиш зв'язок по мережі Internet.
Whois - адресна книга мережі Internet. По запиті абонент може одержати інформацію про приналежність вилученого комп'ютера, про користувачів.
Finger - одержання інформації про користувачів вилученого комп'ютера.
Крім перерахованих вище послуг, мережа Internet надає також наступні специфічні послуги.
Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови.
Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення по факсимільному зв'язку, користаючись факсом-сервером мережі.
Електронний перекладач - робить переклад присланого на нього тексту з однієї мови на іншій. Звертання до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.
Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють із протоколами TCP\IP (FidoNet, Goldnet, AT50).
До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать наступні системи.
Gopher - найбільше широко розповсюджений засіб пошуку інформації в мережі Internet, що дозволяє знаходити інформацію з ключовим словам і фразам. Робота із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачу пропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. У Internet у даний час понад 2000 Gopher-систем, частина з яких є вузькоспеціалізований, а частина містить більш різнобічну інформацію.
Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він просто повідомить системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад дві тисячі, тому з їхньою допомогою не завжди просто знайти необхідну інформацію. У випадку виниклих утруднень можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільняючи користувача від необхідності переглядати їх вручну.
WAIS - ще більш могутній засіб одержання інформації, чим Gopher, оскільки воно здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів. Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх мовою алгебри логіки, і це робить WAIS більш привабливої для користувачів-непрофесіоналів.
При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти необхідні їм матеріали.
У мережі Internet існує більш 200 WAIS - бібліотек. Але оскільки інформація представляється переважно співробітниками академічних організацій на добровільних початках, велика частина матеріалів відноситься до області досліджень і комп'ютерних наук.
WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільш могутнім засобом пошуку. Гіпертекст з'єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове чи слово поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це чи слово поняття розглядається більш докладно.
WWW часто використовується як інтерфейс до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв'язків обмежує можливості WWW до простого перегляду.
Користувач зі своєї сторони може задіяти можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв'язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.
WWW - це відносно нова система. Установлено кілька демонстраційних серверів, у тому числі Vatican Exibit у бібліотеці Конгресу США і мультфільм про погоду "Витки супутника" у Мичиганському державному університеті. У якості демонстраційних також працюють сервери into.funet.fi (Фінляндія); into.cern.ch. (Швейцарія) і eies2.njit.edu (США).
Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером у мережі Internet називається комп'ютер здатний надавати клієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приходу запитів від клієнтів сервер запускає різні програми надання мережних послуг. В міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів.
Усе програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське і серверне. При цьому програмне забезпечення сервера займається наданням мережних послуг, а клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу й одержання відповідей від нього.
4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі ВНЗ?
1. Додаткові освітні послуги для учнів
2. Розширення інформаційних ресурсів
3.Самоосвіта і підвищення кваліфікації вчителів
4. Нові організаційні форми і методи навчання
5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови використання ІКТ?
Нині в Україні здійснюється широкомасштабне впровадження ІТ в управлінську діяльність, навчально-виховний процес освітніх закладів. Впровадження ІТ у навчальний процес, у першу чергу, передбачає їх використання у навчанні. Як свідчать дослідження науковців, за допомогою ІТ значно покращується управління навчальним процесом, підвищується його педагогічна ефективність. З цією метою необхідно враховувати дидактичні властивості та функції вивчення самих засобів ІТ, а також напрями дидактичної організації такого навчання.
Використання ІКТ в освіті потребує фундаментальної комп’ютерної підготовки, що несе в собі значний мотиваційний компонент. Комп’ютер надає викладачу можливість здійснення індивідуалізації та диференціації навчання. Сам комп’ютер виступає в ролі доброзичливого інструктора-машини. Крім того, комп’ютер гарантує конфіденційність, користувач має можливість бачити свої помилки, здійснювати відповідне їх коригування, бачити свої результати. При цьому самооцінка студента не знижується, а на заняттях створюється психологічно комфортна атмосфера. Використання комп’ютерних ІКТ забезпечує інтерактивність навчання, що здійснюється за рахунок прямого та зворотного зв’язку зі студентами, курсантами або учнями під час виконання вправ, лабораторних і практичних робіт. Ураховуючи те, що студенти самі визначають темп роботи, відкривається можливість здійснення індивідуального навчання для кожного бажаючого.
Вирішальним фактором якісного успішного використання ІКТ у навчальному процесі є готовність і здатність викладачів упроваджувати ІКТ у навчальний процес, засвоювати засоби ІКТ і відповідні методики їхнього використання в навчальному процесі.
Найбільшого поширення в навчальному процесі набули мультимедійні технології (мультимедіа від англ. multi – багато, media – середовище), що є одним із найбільш перспективних і популярних педагогічних інформаційних технологій. Вони дозволяють створювати цілі колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімаціями, іншими візуальними ефектами (Simulation); включають в себе інтерактивний інтерфейс та інші механізми управління.
Ураховуючи те, що нині розробляються та широко використовуються мультимедійні програмно-педагогічні продукти на різних етапах занять, відкривається можливість їх використання в проведенні аудиторних занять, факультативних, додаткових занять, для самостійної та позаурочної роботи.
6. Які позитивні і негативні наслідки використання ІКТ в навальному процесі?
Позитивні чинники ІКТ, що підвищують ефективність навчання студентів:
1.  Індивідуалізація та диференціація навчання.
2.  Підвищення активності учасників освітнього процесу.
3.  Допомога в інтенсифікації навчального процесу.
4.  Підвищення мотивації навчання.
5.  Створюють умови для самостійної роботи.
6.  Сприяють формуванню самооцінки в студентів.
7.  Створюють комфортне середовище навчання.
Створення єдиного інформаційного освітнього середовища (ЄІОС) навчального закладу надає можливість кожному зануритися в це середовище, забезпечити розширення інтерактивної взаємодії, що максимально наближено до реального.
7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні технології.
ІКТ характеризуються такими категоріями:
−    предметом (об’єктом);
−    метою процесу;
−    засобами здійснення;
−    процесами оброблення даних;
−    критеріями оптимізації процесу (своєчасність доставки інформації користувачу, її надійність, достовірність, повнота).
8.  У чому полягають переваги інформаційних технологій в навчальному процесі в порівняні з традиційним навчальним процесом?
Виокремимо деякі переваги використання ІКТ у навчальному процесі:
−    організація пізнавальної діяльності шляхом моделювання;
−    імітація типових професійних ситуацій за допомогою мультимедіа;
−    застосування одержаних знань у наукових дослідженнях;
−    ефективне тренування знань, умінь і навичок;
−    автоматизований контроль результатів навчання;
−    здійснення зворотного зв’язку;
−    розвиток творчого мислення;
−    можливості об’єднання в навчальних програмах візуальної та звукової форм.
9питання
Мультимедіа розуміється як сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє об'єднати в комп'ютерній системі текст, звук, відеозображення, графічні зображення й анімацію. Використання віртуальної реальності у педагогічному процесі породжує ефект присутності, а це робить можливим змінити всю систему навчання й виховання. Виникає можливість багато інформаційних матеріалів передавати учням через їх безпосереднє зіткнення з досліджуваними об'єктами і явищами, моделювати виховні ситуації, у яких учневі треба буде приймати якісь рішення та діяти відповідно до обставин. Звідси стає очевидним, що дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання зростають в міру розвитку їх техніко-технологічного та програмно-методичного рівня.
Мультимедійні засоби навчання є невід'ємним компонентом практично будь-якої сучасної методичної системи.
Використання мультимедіа сприяє:
  • індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здатностей, інтересів і потреб учнів;
  • зміні характеру пізнавальної діяльності учнів у бік її більшої самостійності та пошукового характеру;
  • стимулюванню прагнення учнів до постійного самовдосконалення та готовності до самостійного перенавчання;
  • посиленню міждисциплінарних зв'язків у навчанні, комплексному вивченню явищ і подій;
  • підвищенню гнучкості, мобільності навчального процесу, його постійному й динамічному відновленню;
  • зміні форм і методів організації позанавчальної життєдіяльності учнів та організації їхнього дозвілля.
Можна виділити наступні особливості даної технології:
  • якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;
  • зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;
  • легке усунення недоліків і помилок у слайдах;
  • детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів;
  • коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;
  • достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;
  • значне підвищення рівня використання наочності на уроці;
  • зростання продуктивності уроку;
  • встановлення інтеграції;
  • можливість організації проектної діяльності під керуванням викладачів;
  • зміна ставлення до ПК: учні починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.
10.  Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та технологію його наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?
Єдине інформаційно-освітнє середовище – це інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні системи і програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил їхньої підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування.
Особливої уваги потребує створення відповідних методик, які були б орієнтовані на розвиток особистості. Перерахуємо ці методики:
–     швидкий зворотний зв’язок між користувачем та ІТ;
–     комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності процесів, явищ у реальному або віртуальному світі;
–     архівне збереження достатньо значних обсягів інформації з можливістю її передачі, а також досить легкого доступу, звертання користувача до центрального банку даних;
–     автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з можливостями багаторазового повторення окремих фрагментів або самого експерименту;
–     автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю та контролю за результатами засвоєння.
інформаційно-освітнє середо­вище (ІОС)  навчального закладу розуміємо як матеріально-технічне, психолого-педагогічне, дидактичне, комунікативне забезпе­чення освітнього процесу, що включає засоби навчання, які базуються на нових інформа­ційних і комунікаційних технологіях, навчальну й наукову інформацію, яка сприяє форму­ванню професійно значимих і соціально важливих якостей усіх суб’єктів  навчально-виховної діяльності (адміністрації, педагогічних працівників, вихованців, їхніх батьків тощо) 
Відповідно ІОС сучасного позашкільного нав­чаль­ного закладу має забезпечити реалізацію наступних завдань:
·         сформувати інформаційну культуру та компетентність керівних, мето­дичних, педагогічних кадрів, вихованців гуртків, творчих об’єднань, батьків, сприяти їх інтеграції в інформаційний простір держави та світу;
·         забезпечити модернізацію та інтенсифікацію навчально-виховного процесу за рахунок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій;
·         удосконалити систему управлінського контролю, методичної роботи, науково-методичного (навчально-методич­ного, дидактичного) забезпечення освітньої діяльності гуртків, творчих об’єднань і закладу в цілому;
·         акумулювати перспективний досвід організації управлінської, методичної, навчально-вихов­ної, інноваційної, дослідно-експериментальної діяльності, забезпечити його адаптацію та упро­вадження в широку педагогічну практику;
·         запропонувати вихо­ванцям гуртків, творчих об’єднань нові технології, форми й методи навчально-виховної діяльності (на основі мережевого партнерства і творчої взаємодії, дистанційних навчальних курсів, веб-квестів, Інтернет-проектів тощо);
·         забезпечити діалог та мережеву взаємодію з батьківською громадськістю, сусідніми освітніми установами, органами влади, територіальною громадою тощо (форум, віртуальна приймальня, психолого-педагогічна он-лайн-консультація)
·         Визначаємо такі функції інформаційно-освітнього середовища позашкільного навчального закладу:
o    комунікаційна – різнорівневе віртуальне спілкування всіх учасників освітньої діяльності закладу (адміністрації, педагогічного колективу, вихованців, батьків, громади);
o    інформаційна – надання відкритого доступу до навчальної, методичної, дозвіллєвої, фінансової інформації, обмін нею;
o    розвивальна – розвиток суб’єктів освітньої діяльності у процесі активного використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційних форм і методів навчання на їх основі;
o    творча – процес і результат створення нового інтелектуального продукту (ідеї, техно­логій її реалізації, творчого виробу або заходу), його віртуалізація та популяризація засобами ІКТ;
o    координувальна – віртуальна взаємодія та соціальне партнерство всіх учасників освітнього процесу;
o    управлінська – відкритість і публічність управлінської діяльності, перехід до адміністра­тивного-громадського управління закладом;
o    контрольно-аналітична – діагностика, статистика, аналітика кількісних і якісних показників освітньої діяльності закладу за допомогою інформаційних систем та технологій тощо [2].
Формування інформаційно-освітнього середовища закладу освіти починається з його проектування – розроблення освітньої системи, що буде характеризуватися прогресивно організованим інформаційним середовищем, розвиненою техніко-технологічною, апаратно-програмною базою, що дозволяють інтегрувати переваги традиційних інформаційних технологій та охопити весь комплекс операцій зі збирання, збереження, оброблення, продукування й представлення інформації як потенційної освітньої послуги з метою її ефективного засвоєння.
Отже, інформаційно-освітнє середовище сучасного позашкільного навчального закладу має забезпечити:
o    створення та поширення електронних навчальних матеріалів – навчальних програм, навчальних (навчально-методичних) посібників, методичних рекомендацій тощо, які мають суттєві переваги порівняно з паперовими аналогами (можливість більш оперативного оновлення даних, доступність, невисока вартість, можливість додавати мультимедійні компоненти та інше);
o    розвиток персоніфікованого комп’ютерно-інтегрованого навчального середовища, у якому б забезпечувалося гнучке налаштування сервісів і технологій відповідно до індивідуальних потреб учасників навчально-виховного процесу (розроблення та застосування дистанційних навчальних курсів, електронних засобів навчального призначення);
o    створення й підтримування відповідних платформ, мереж, сервісів, які дозволили б педагогічним працівникам обмінюватися позитивним досвідом, авторськими напрацюваннями з вітчизняними й зарубіжними колегами, що сприятиме підвищенню якості навчання та виховання (використання хмарних сервісів і соціальних мереж з метою освітньої взаємодії та партнерства);
o    забезпечення прозорості й відкритості даних про функціонування позашкільного навчального закладу для споживачів освітніх послуг, громади, органів місцевого самоврядування, зокрема, про професійні та творчі досягнення, навчальні програми, упровадження інноваційних технологій, методик, ключові управлінські рішення тощо [7].
11.  Що спільного та різного в поняттях «комп’ютерні технології», «інформаційні технології»?
Інформаційна технологія‘‘‘ - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем.
Комп'ютерні технології або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій, що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення інформації з використанням комп'ютерів.  
 Комп`ютерна технологія навчання  - технологія навчання, яка передбачає комп'ютери з програмним забезпеченням як головні засоби і набір методик, що визначають порядок та способи використання цих засобів у навчанні та вивченні.
Поняття інформаційна технологія і комп'ютерна технологія - тотожні, а поняття комп'ютерна технологія навчання - відмінне від інформаційних технологій.
12 питанняДистанційне навчання (ДН)  – форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально (В. Биков).
Нині найбільшого розвитку набуло дистанційне навчання з використанням Інтернет-технологій, що носить назву Е-ДН та надає можливість здійснювати:
−    вільний запис на дистанційні навчальні курси. В більшості випадків для початку навчання або вивчення певного навчального курсу відсутні будь-які умови та вимоги;
−    самостійне планування навчання. Кожний має можливість вибору під час вивчення питань, тем і розділів, самостійне визначення послідовності їх вивчення, шляхом вибору можливих курсів;
−    надання свободи в часі, швидкості навчання, відсутності обмеженості у часі, вивчення окремих питань та тем, самостійний вибір часу вивчення навчального матеріалу, складання тестів, контрольних та залікових робіт;
−    свобода в виборі місця навчання.
Як зазначає акад. В. Биков, головні проблеми створення і впровадження системи Е-ДН є комп’ютерно-технологічна, організаційно-управлінська, психолого-педагогічна, фінансово-економічна, нормативно-правова. Поряд з усвідомленням необхідності комплексного і збалансованого вирішення кожної з цих проблем варто виокремити психолого-педагогічну – як таку, теоретичне і практичне вирішення якої нині є завданням найбільш складним, до необхідної межі не визначеним і тому належним чином не розв’язаним.
Розвиток ІКТ у навчальному процесі, їх використання надало можливість навчання у будь-який час, з будь-якого місця, в якому організовано доступ до Інтернет.
−    Дистанційні олімпіади та конкурси
Розвиток олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-планета», «Екософт», «Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній павутині дає можливість бути присутнім та брати участь в усіх олімпіадах, конкурсах, а також бути присутнім у фіналі конкурса. Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало необов’язковим.
Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість прийняти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад, конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в дистанційних заходах для всіх бажаючих. Найбільшого поширення набувають міжнародні Інтернет-олімпіади, що проводяться в декілька етапів.
Інтернет-олімпіади та конкурси переважно проводяться з окремих предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та практичний, якщо присутня експериментальна частина. Також практикується проведення віртуальних фізичних, хімічних або технічних експериментів, виконуються дослідницькі проекти, творчі завдання та ін.;
−    Віртуальні бібліотеки забезпечують організацію за допомогою засобів навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо визначення віртуальної бібліотеки.
Віртуальна бібліотека  – цифрова або електронна бібліотека, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним запасом інформації в каталозі або в архівній формі.
Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.
Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично ті самі основні послуги, що і традиційні бібліотеки:
−    доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування переліку замовлень;
−    організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).
Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в електронний формат та організації дистанційного доступу до них.
До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:
−    можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;
−    наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;
−    відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;
−    можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;
−    мережеві довідники та енциклопедії.
−    Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється в стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.
Є також інші сервіси, що пропонують використання он-лайн-словника, енциклопедії.
Віртуальні музеї та виставки
Віртуальний музей  – 1) набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, діаграми, графіки, записи, відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю, чисельні бази даних, а також багато інших матеріалів, що можуть зберігатися у файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів, текстових документів та інших даних: історичних, наукових, культурних, які доступні через електронні засоби масової інформації.
Узагальнюючи наведені визначення, можна вважати, що: віртуальний музей – тип Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів з будь-яких галузей: від предметів мистецтва й історичних фактів до віртуальних колекцій та реліквій.
Віртуальні музеї можуть використовуватися в освітній діяльності, забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція віртуального музею може бути організована як віртуальний тур і розширений пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є Державний Ермітаж (Росія), Лувр (Фрація), Державна Третяковська галерея (Росія), музей обчислювальної техніки Білого Дому, Британський музей «Museum of Moving Images», «Радіо та телебачення», «Мадам Тюсо» (Нідерланди) та ін., в яких створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. Наприклад, Веб-сайт: Музеї світу. Віртуальні галереї живопису та бібліотеки містять:
−    віртуальний музей живопису Small Bay;
−    музеї світу;
−    арт галереї;
−    академії та бібліотеки;
−    віртуальні галереї;
−    короткі історичні відомості;
−    пошукова сторінка.
Нині для Інтернет-музеїв виділено спеціальний домен вищого рівня museum. Значна сила Інтернет надала можливість кожному бажаючому доторкнутися до шедеврів у режимі реального часу.
Наведемо електронні адреси найбільш відомих і популярних віртуальних музеїв світу, котрі за необхідністю можна використати у навчальній діяльності:
−    віртуальні музеї світу;
−    музей історії комп’ютерів;
−    посилання на музей історії комп’ютерів;
−    музей інформатики, Франція. Цей музей вражає своєю незвичайністю, притаманної тільки французам: http://mo5.com/.
Віртуальний музей, найбільш цікавим на цьому сайті є галерея комп’ютерів та калькуляторів: http://www.sfsu.edu/~hl/mmm.html; розповідь про людей, які пов’язали своє життя з обчислювальною технікою: http://ei.cs.vt.edu/~history/ people.html.
Музей каліфорнійського коледжу, США. Містить багату експозицію як «реальних» так і віртуальних експонатів: http://www.computer-museum.org/.
13. Навести характеристику ППЗ та використання їх у навчальному процесі ВНЗ.
    Нині ринок електронних освітніх ресурсів розвивається швидкими темпами, викладачам пропонується значний вибір педагогічних програмних засобів (ППЗ). З кожним днем можливості ресурсів, що спрямовані на підвищення ефективності освітнього процесу та якості знань студентів, зростають.
      У зв’язку з цим виникають такі запитання: використання яких ППЗ відповідає сучасним вимогам освіти? Де і як їх необхідно використовувати, які можливості вони надають студентам? Яким шляхом необхідно йти розробникам ППЗ для того, щоб успішно розв’язати поставлені завдання.
        Різні аспекти професійної підготовки фахівців відображені в роботах учених: В. Бикова, І. Зязюна, І. Козловської, Н. Ничкало, О. Романовського, В. Сидоренка, С. Сисоєвої та ін.
     Розробка ППЗ із застосуванням комп’ютерного моделювання висвітлена в роботах В. Бикова, М. Жалдака, В. Кухаренка, І. Левіна, В. Пінькас, І. Теплицького та ін.
      Ученими визнано, що засвоєння знань – це навчально-пізнавальна діяльність, спрямована на свідоме та міцне оволодіння поняттями, законами, теоріями та іншими категоріями.
     Аналіз спеціальної, психологічної та педагогічної літератури свідчить, що одним із шляхів якісного засвоєння навчального матеріалу є забезпечення його наочністю.
     Як свідчать дослідження В. Бикова, М. Жалдака, І. Богданової, І. Теплицького, Е. Сарафанюка та інших, потребують широкого впровадження в навчальний процес моделювання та інформаційних технологій, також створення відповідних електронних видань.
    На сучасному етапі є невідповідність способів представлення навчального матеріалу в електронних виданнях та сучасних освітніх теоріях. Більшість електронних навчальних матеріалів створюється у вигляді статичних гіпертекстових документів, до яких інколи включають Flash-анімації. В той самий час ученими встановлено, що навчальний процес буде ефективнішим за умов використання інтерактивних, мультимедіа навчальних ресурсів, що забезпечують активні методи навчання. Ця невідповідність виникає у зв’язку з тим, що процес створення та реалізації інформаційного освітнього середовища для активного навчання – складне завдання, що потребує часу та значних матеріальних витрат.
     Виправданим та ефективним є використання ППЗ у навчальному процесі, якщо вони мають високий рівень інтерактивності, що забезпечує діалог студента з комп’ютером, а це, в свою чергу, відбувається тоді, коли здійснюється співпраця між студентом і комп’ютером. Наслідками такої співпраці є високий рівень мотивації щодо розв’язання поставлених завдань учасниками процесів, що вивчаються.
      Широкого використання набули мультимедіа-курси, що адаптовані до певної спеціальності й мають на меті формування знань, умінь та навичок з певної галузі знань, професії на основі використання демонстраційного матеріалу, електронних підручників, лабораторних практикумів та ін.
    Як свідчить досвід, використання інтерактивних мультимедійних лекцій дозволяє інтегрувати різноманітні середовища представлення інформації, текст, динамічну графіку, аудіо- та відеоматеріали, що надають кожному студенту можливість стати активним учасником навчального процесу. Особливе значення для професійно орієнтованих дисциплін має здійснення моделювання з використанням комп’ютерів, а також виконання віртуальних лабораторних робіт.
       З цією метою використовуються комп’ютерні засоби, що дозволяють створювати тренажери, моделі та лабораторні роботи, які неможливо виконати в реальних умовах.
       У процесі розробки мультимедійних курсів важливого значення набуває розв’язання одного з головних дидактичних завдань цієї предметної галузі – моделювання та найбільш загального методу впливу на об’єкти пізнання. Моделювання з використанням комп’ютерів дозволяє продемонструвати і дослідити основні властивості об’єктів, явищ, котрі відбуваються в різних процесах та ін.
14. Які електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в навчальному процесі ВНЗ? Відповідь обґрунтуйте.
      В навчальному процесі найбільш ефективними є такі електронні навчальні ресурси як електронний підручник, довідник, словник та електронні дидактичні демонстраційні матеріали.
      Електронний словник - електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;
      Електронний довідник - електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку;
     Електронний підручник — електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;
      Електронні дидактичні демонстраційні матеріали — електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу.
 15.  Схарактеризуйте віртуальні моделі, їх переваги та недоліки використання в навчальному процесі ВНЗ.
     Віртуальні моделі можуть подаватися у вигляді наочних моделей за допомогою графічних образів і зображень.
    Віртуальна модель – модель, що є відображенням ідеального уявлення людини про навколишній світ.

Розглянемо структуру віртуального музею.
Віртуальний музей відображається за допомогою графу, що має п’ять рівнів:
1. Віртуальний музей.
2. Віртуальні галереї.
3. Віртуальні експозиції.
4. Віртуальні кімнати.
5. Віртуальні експонати.
На найвищому рівні (корінь) розміщений віртуальний музей, а на найнижчому (листя) –віртуальні експонати.
Важливим параметром є порядок перегляду віртуальних експонатів у віртуальній кімнаті,
тому що саме після перегляду експонатів у певній послідовності у відвідувача формується власне
враження про побачене і/або почуте.
Оскільки експонати віртуальної кімнати пропонується переглядати у певній послідовності,
доцільно запропонувати способи відображення віртуальних експонатів.
Способи перегляду експонатів у віртуальній кімнаті:
1. По одному віртуальному експонату. Віртуальні експонати з’являються один за одним.
2. Група рівноправних віртуальних експонатів. Віртуальні експонати з’являються у вигляді
груп, в кожну з яких входить декілька рівноправних віртуальних експонатів, тобто жодний з
експонатів не виділяється якимось чином, наприклад, всі експонати групи мають однаковий розмір.
3. Група нерівноправних віртуальних експонатів. Віртуальні експонати з’являються у
вигляді груп, в кожну з яких входить декілька нерівноправних віртуальних експонатів, тобто один
віртуальний експонат певним чином виділяється – він є головним, а інші не виділяються – вони є
другорядними.
4. Всі віртуальні експонати розміщуються в один ряд вздовж однієї стіни віртуальної
кімнати.
5. Всі віртуальні експонати розміщуються на одній стіні віртуальної кімнати.
6. Всі віртуальні експонати розміщуються послідовно на всіх стінах віртуальної кімнати.
16.Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх використання в навчальному процесі ВНЗ.
   Протягом багатьох років тренажери та імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значнихвитрат, а тому для здешевленння та досягнення високого професіоналізму використовуються тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері створюється модель, робота якою максимально наближена до реального устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук комп’ютерної системи.
       На сучасному етапі в навчальній роботі набули поширення використання тренажерів, імітаторів в галузях, що не потребують приладів та устаткування (складання проектів, розрахунки схем, виконання певних операцій і т.п.). При цьому використання імітаційного моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.
1.      За допомогою тренажерів, імітаторів можна відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі процеси. Кожний учень навчається в ситуації,  максимально наближеній до реальної виробничої.
2.      Використання тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах, дозволяє уніфікувати навчальний процес. Прикладом може бути електронні лабораторії з хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.
Для виконання всіх функцій ЕНМК, що пов’язані із взаємодією в мережі є домовленість в єдиному підході до стандартів на оформлення даних, обміну інформації, проведення занять та екзаменів, тестування і т.п.
Можливості використання ЕНМК в навчальному закладі дещо обмежені фінансуванням, можливостями розробників, термінами виконання проектів, наявністю необхідного програмного і кадрового забезпечення. Істотне значення має розробка інтерфейсу, щоб підвищити мотивацію учнів.
Системне використання в навчальному процесі ЕНМК забезпечить:
-     спрощення функції контролю за рівнем знань, умінь і навичок учнів, яка переходить від викладача до програми;
-     здійснення постійного моніторингу успішності учнів;
-     підвищення ефективності мовлення за рахунок здійснення інтерактивного навчання;
-     розширення можливості самостійного вивчення дисциплін, окремих тем;
-     формування умінь і навичок виконання окремих операцій, процесів за допомогою відпрацювання їх на тренажерах, маніпуляторах;
-     економію часу на підготовку викладача до занять, створення роздаткового матеріалу, демонстрацію дослідів.
Умовою успіху використання ЕНМК завжди буде власне переконання педагога в тому, що електронні матеріали виявляються корисними, важливими і невід’ємними елементами вивчення певної дисципліни. Використання ЕНМК сприяє інтенсифікації навчального процесу, реалізації ефективного поєднання нових і традиційних технологій навчання на основі використання інформаційно-телекомунікаційних технологій.

17.  У чому полягають переваги віртуального моделювання?
В першу чергу варто відзначити, що 3d моделювання дозволяє уникнути необхідності створення макета. Ця перевага дуже істотна. При використанні звичайних ескізів доводиться виготовляти пробну 3d модель, яка дозволить наочно вивчити всі особливості проекту. У разі використання тривимірної графіки все набагато простіше. Можливості 3d моделювання дозволяють побачити, як об’єкт буде виглядати в реальності, оглянувши кожну деталь з необхідного ракурсу. При цьому немає ніякої необхідності в створенні макета, і всі помилки можуть бути виправлені до випуску пробного зразка. Дана обставина дозволяє, по-перше, домогтися істотної економії часу. По-друге, на розробку проекту витрачається менше зусиль і ресурсів.
Ще одна важлива обставина полягає в тому, що 3d моделювання дозволяє використовувати будь-які необхідні фони. Воно дає можливість синтезувати різні зображення, отримуючи максимально реалістичну картинку. Іноді тривимірні об’єкти вбудовуються в реальний фон. В інших випадках (наприклад, при проектуванні галерей або виставкових залів) зображення реальних предметів вбудовуються у віртуальну тривимірну сцену.
На цьому переваги 3d моделювання не закінчуються. До числа основних переваг даної методики також варто віднести високу реалістичність, інформативність і наочність тривимірних зображень. Подібні якості проектованої картинки дозволяють виконувати максимально точні розрахунки і приймати найбільш правильні рішення.
Наостанок варто відзначити, що 3d моделювання дає можливість впливати на фізичні реакції людей. Дана методика дозволяє глядачам відчувати стан польоту, гонки, падіння і т. п., завдяки чому людина стає як би частиною віртуальної реальності, сприймаючи її як дійсність.
18 питання
Самостійна робота – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.
Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від педагогічної майстерності педагогів, їхньої підготовленості до роботи з наростаючими потоками інформації, володіння методами представлення, пошуку та переробки інформації. Необхідною умовою розробки та впровадження нових форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу думку, важливим є формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і педагогів.
Інформаційно-комунікаційна компетентність – здатність індивіда розв’язувати навчальні, побутові, професійні задачі за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Загалом самостійна та позааудиторна робота розвиває в студентів,такі якості: уміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), сприяє розвитку організованості, дисциплінованості, ініціативності, активності у розв’язанні задач, сформульованих проблем.
Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:
−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;
−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;
−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;
−    підготовка до опитування, колоквіуму;
−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;
−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;
−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;
−    виконання проектів та їх оформлення;
−    написання звітів із практики, екскурсій;
−    виконання курсового, дипломного проектів.
Отже, до позааудитроної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.
Зростаюча роль ІКТ у професійній підготовці сучасного фахівця сприяє підвищенню інтересу до самих ІКТ, їхнього використання в професійній діяльності, розв’язання широкого кола дослідницьких навчальних задач. ІКТ у позааудиторній діяльності виступають як засоби комунікації, самовираження та самореалізації.
19.  У чому полягає роль і місце ІКТ у здійснені позааудиторної діяльності студентів ВНЗ?
Інформаційно-комунікаційні технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності людини надають практично необмежені можливості розміщення, збереження, обробки та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені відстані. В цих умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота із самоосвіти.
Як зазначає Б. Корольов, самоосвіта – самостійна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення певних особистісно значущих освітніх цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності, підвищення професійної кваліфікації тощо.
Значна роль в процесі самоосвіти відводиться сучасним технологіям навчання, педагогічній спрямованості змісту навчального матеріалу, а також умовам для самостійного навчання. Мається на увазі не тільки відбір змісту навчального матеріалу, а й інтерактивних інформаційних середовищ.
Самостійна робота – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.
Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від педагогічної майстерності педагогів, їхньої підготовленості до роботи з наростаючими потоками інформації, володіння методами представлення, пошуку та переробки інформації. Необхідною умовою розробки та впровадження нових форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу думку, важливим є формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і педагогів.
Інформаційно-комунікаційна компетентність – здатність індивіда розв’язувати навчальні, побутові, професійні задачі за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Загалом самостійна та позааудиторна робота розвиває в студентів,такі якості: уміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), сприяє розвитку організованості, дисциплінованості, ініціативності, активності у розв’язанні задач, сформульованих проблем.
Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:
−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;
−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;
−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;
−    підготовка до опитування, колоквіуму;
−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;
−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;
−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;
−    виконання проектів та їх оформлення;
−    написання звітів із практики, екскурсій;
−    виконання курсового, дипломного проектів.
Отже, до позааудитроної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.
Зростаюча роль ІКТ у професійній підготовці сучасного фахівця сприяє підвищенню інтересу до самих ІКТ, їхнього використання в професійній діяльності, розв’язання широкого кола дослідницьких навчальних задач. ІКТ у позааудиторній діяльності виступають як засоби комунікації, самовираження та самореалізації.
20.  У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального закладу?
Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиваються здібності студентів, учнів, задовольняються їхні потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.
Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:
− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;
− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб;
− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;
− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів;
− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами.
Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін.
21.  Яким чином ЄІОС навчального закладу забезпечує самостійну роботу студентів ВНЗ?
нформаційно-комунікаційні технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності людини надають практично необмежені можливості розміщення, збереження, обробки та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені відстані. В цих умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота із самоосвіти.
Як зазначає Б. Корольов, самоосвіта – самостійна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення певних особистісно значущих освітніх цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності, підвищення професійної кваліфікації тощо.
Значна роль в процесі самоосвіти відводиться сучасним технологіям навчання, педагогічній спрямованості змісту навчального матеріалу, а також умовам для самостійного навчання. Мається на увазі не тільки відбір змісту навчального матеріалу, а й інтерактивних інформаційних середовищ.
Самостійна робота – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.
Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від педагогічної майстерності педагогів, їхньої підготовленості до роботи з наростаючими потоками інформації, володіння методами представлення, пошуку та переробки інформації. Необхідною умовою розробки та впровадження нових форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу думку, важливим є формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і педагогів.
Інформаційно-комунікаційна компетентність – здатність індивіда розв’язувати навчальні, побутові, професійні задачі за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Загалом самостійна та позааудиторна робота розвиває в студентів,такі якості: уміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), сприяє розвитку організованості, дисциплінованості, ініціативності, активності у розв’язанні задач, сформульованих проблем.
Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:
−    освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;
−    підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;
−    підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;
−    підготовка до опитування, колоквіуму;
−    виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;
−    підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;
−    написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;
−    виконання проектів та їх оформлення;
−    написання звітів із практики, екскурсій;
−    виконання курсового, дипломного проектів.     
                                             Лабораторна робота №2
                                           Контрольні запитання
У чому полягає перспективність використання проектної технології в навчанні студентів ВНЗ?
 Найскладніший момент при запровадженні в навчальний процеспроектів — організація діяльності, особливо підготовчий етап.
На початку навчального року, аналізуючи можливості навчального матеріалу щодо використання проектної технології,
потрібно створити банк тем з різної ступені складності. У тематиці
проектних завдань врахувати індивідуальні особливості пізнавальної діяльності студентів.
Студентам потрібно надати можливість вибрати тему проекту, організаційну форму її виконання (індивідуальну або групову),
ступінь ускладненості проектної діяльності. Для організації проектування визначається мета, планується результат і форми захисту.
 Вимогами до проектної технології є:
— наявність освітньої проблеми, складність і актуальність
якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам студентів;
— дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми;
— структурування діяльності відповідно до класичних етапів
проектування;
— моделювання умов для виявлення студентами навчальної
проблеми: її постановка, дослідження, пошук шляхів вирішення, експертиза й апробація версій, конструювання підсумкового
проекту, його захист, корекція і впровадження, самодіяльний характер творчої активності студентів, практичне або теоретичне
значення результату діяльності і готовність для застосування, педагогічна цінність діяльності (студенти здобувають знання, розвивають особистісні якості, опановують необхідні способи мислення
і дії).
Дана технологія подає один із можливих способів реалізації
проблемного методу навчання. Коли викладач ставить завдання,
він тим самим окреслює плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити студенти: намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти, порівнювати отримане
з необхідним, коректувати діяльність
2. Чи можна ототожнювати поняття «проект» і «проектна діяльність», «метод проекту»? Відповідь обґрунтувати.
Проект  - обмежена часовими рамками діяльність, що має визначений початок та кінець, зазвичай обмежений датою, але також може обмежуватися фінансуванням або досягненням результатів, яка здійснюється для реалізації унікальних цілей та завдань, зазвичай, щоб призвести до вигідних змін або створення доданої вартості.
Метод проектів - це технологія, що включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.
Під методом проектів у дидактиці розуміють сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють студентам набувати знання й вміння в процесі планування і самостійного виконання певних практичних завдань із обов’язковою презентацією результатів.
Проектна діяльність дозволяє вивчати матеріал, що виходить за межі навчальної програми, використовувати інформацію як із традиційних джерел (книг, словників, енциклопедій), так і з мережі Інтернет. Студенти навчаються працювати в мережі, здійснювати пошук інформації, використовувати різноманітні пошукові системи. В процесі роботи над проектом відбувається не тільки накопичення знань, а й творче їх осмислення. Проектна діяльність розвиває: дослідницькі і творчі здібності особистості. Суть і цінність навчальних проектів полягає в тому, щоб навчити студентів проектувати власну траєкторію руху з вирішення того або іншого виробничого, соціокультурного питання.

3.       Чим відрізняється проектна діяльність від навчально-дослідницької діяльності?
Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів та організаційною рамкою дослідження.

4. Схарактеризуйте етапи виконання проекту.
Етапи виконання проекту
 −       передпроект;
−       етап планування роботи над проектом;
−       аналітичний етап;
−       етап узагальнення;
−       презентація одержаних результатів
Передпроект – це обмін знаннями з теми, інтересами, висловлювання побажань, питань; обговорення ідей; перерахування можливих тем проекту; формулювання теми проекту для групи; формулювання тем для роботи підгруп.
Основна мета етапу планування – одержання загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи.aa
Планування роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи; обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу; формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес проектування. Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в дискусію з планування проектної діяльності. Дуже важливо максимально надати ініціативу студентам, залишивши собі роль консультанта і помічника. Саме на цьому етапі визначаються основні проблеми, що відносяться до проведення дослідження: Як працювати з друкованими та електронними джерелами? Як правильно оформляти текст? Як знаходити, структурувати інформацію з Інтернет? Як створити електронну публікацію, презентацію? Як проводити анкетування і тестування?
Аналітичний етап: дослідницька робота студентів і самостійне одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдань; пошук і збирання інформації через власні знання і досвід; обмін інформацією з іншими особами (студентами, викладачами, батьками, запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури, залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернет. Необхідно зазначити, що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення студентами дослідження, вивчення і аналіз інформації.
Дуже важливими заходами аналітичного етапу є заняття, пов’язані з ознайомленням із спеціальними способами роботи, що вивчаються з алгоритмами, з інформацією, проведення анкетування, соціологічного опитування, пошук літератури і роботи з нею, пошук інформації в Інтернет.
На етапі підведення підсумків виконаної роботи представники кожної з підгруп звітують про проведення досліджень, розповідають про те, в якому стані находиться робота над текстом проекту. Іншим, не менш важливим завданням, що обговорюють учасники, є підготовка до презентації.
Етап узагальнення: систематизація, структурування одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій, відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентацій в Інтернеті і т. ін.)
Презентація одержаних результатів: осмислення одержаних даних і способів досягнення результату, обмін інформацією, а також накопичення досвіду в групі; обговорення і спільна презентація учасниками результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних конкурсах проектів, а також спільні публікаці.

5.  Схарактеризуйте телекомунікаційний проект.
Телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна діяльність студентів-партнерів, організована на основі комп’ютерних телекомунікацій, що має спільну проблему, мету, узгоджені методи і способи розв’язання проблеми, спрямовані на досягнення спільного результату.
Розв’язок проблеми, який закладений в будь-який проект потребує залучення інтегрованих знань. Тематика і зміст телекомунікаційних проектів має бути таким, щоб їх виконання вимагало використання властивостей телекомунікації. Зазначимо, що не всі проекти відповідають характеру телекомунікацій.
Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли під час їхнього виконання:
-     передбачаються багаторазові, систематичні або довготривалі спостереження за певним явищем, яке потребує для розв’язання поставленої проблеми збору даних;
-     передбачається порівняльне вивчення, дослідження того або іншого явища, факту або події, з метою виявлення певної тенденції або прийняття рішення, розробки пропозицій;
-     намічається порівняльне вивчення ефективності використання одного й того самого або різних способів розв’язання однієї проблеми, задачі з метою вияву найбільш ефективного, прийнятного для будь-якої ситуації способу дії;
-     пропонується спільна творча розробка будь-якої ідеї: практичної або творчої;
-     планується провести пригодницькі спільні комп’ютерні ігри, змагання.
Організація телекомунікаційних проектів потребує спеціальної і ретельної підготовки викладачів і студентів.
Такий проект повинен бути особливо детально структурованим, організованим поетапно з урахуванням проміжних і підсумкових результатів.
Таким чином, успіх телекомунікаційного проекту в більшості залежить від ефективності підготовчої роботи, що виконана викладачем і студентами від правильно обраної методики організації діяльності студентів і їхнього психологічного настрою.
6.       У чому полягає міжпредметний характер телекомунікаційного проекту?
 Важливою рисою телекомунікаційного проекту є його міжпредметний характер, оскільки розв’язання проблеми, яка закладена в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованих знань.
Використання телекомунікацій дозволяє залучити до розробки та наукового керівництва дослідницькими проектами, консультування учасників – фахівців відповідної г
7.  Які вимоги висуваються до освітніх телекомунікаційних проектів?
До освітніх телекомунікаційних проектів висувається низка вимог:
−    формування глобальної в дослідницькому і творчому аспекті проблеми, яка вимагає для її розв’язання інтегрованого знання, творчого пошуку;
−    практична, теоретична, пізнавальна значимість запланованих результатів;
−    самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
−    структурування змістової частини проекту (з визначеними результатами окремих 
 використання дослідницьких методів, що передбачає певну послідовність дій: обговорення способів оформлення кінцевих результатів, збирання, систематизація й аналіз одержаних даних, підведення підсумків, оформлення результатів, їх представлення, висновки, формулювання нових проблем дослідження.
Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках викладач визначає тематику з урахуванням навчальної ситуації з конкретного предмета, в інших, особливо в проектах для позаурочної діяльності, тематика пропонується самими студентами і відповідає цілком їхнім власним інтересам, не тільки пізнавальним, а й творчим, прикладним.
Виділяють такі типи телекомунікаційних проектів:
−    за домінуючою у проекті діяльністю: прикладний (практично-орієнтований), ознайомлювально-орієнтовний (інформаційний) дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий;
−    за предметно-змістовою сферою знань: монопроект (у рамках однієї галузі знань), міжпредметний проект;
−    за характером координації проекту: безпосередній, опосередкований;
−    за характером контактів (серед учасників одного навчального закладу, групи, міста, країни, різних країн світу);
−    за кількістю учасників проекту: особистісні, парні, групові;
−    за тривалістю виконання проекту: короткострокові, середньої тривалості, довгострокові.
Основною метою проектної діяльність студентів виступає:
−    одержання навичок роботи в Інтернет для пошуку й обробки інформації;
−    використання комп’ютерних інформаційних технологій з метою підготовки інформації в електронному вигляді для передачі іншим учасникам проекту;
−    збагачення досвідом використання можливостей Інтернет для обміну думками з учасниками проекту, одержання консультацій наукового керівника;
−    здобуття та накопичення досвіду здійснення досліджень, роботи з джерелами інформації;
−    одержання досвіду роботи «в команді» (планування, розподіл функцій, взаємодопомога та взаємоконтроль).
8.  Які типи проектів використовуються в навчальному процесі?
В навчальному процесі використовуються такі типи проектів
а) за обсягом контактів:
- класні, шкільні, міські, обласні, всеукраїнські, міжнародні;
б) за кількістю учасників проекту:
індивідуальні, парні, групові;
в) за рівнем реачізації міжпредметних зв 'язків:
- монопредметні, міжпредметні, позапредметні;
г) за тривалістю проведення:
           короткотермінові (1-2 уроки);
           середньотривалі (тиждень-місяць); -довготермінові (місяць-рік).
д) за провідним видом діяльності:
           Дослідницькі - наукові дослідження, що вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета, використовуються такі методи, як лабораторний експеримент, моделювання, соціологічне опитування.
           Творчі - не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, розвивається, форма їх представлення - журнал, колаж, відеофільм, газета.
           Інформаційні - покликані навчити здобувати та аналізуватиінформацію про об'єкт, узагальнювати її і розтлумачувати для широкої аудиторії. Результат: стаття, реферат, доповідь, відеофільм.
           Ігрові - учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Приклади: реклама книжки, проведення ток-шоу.
           Практично-орієнтовані - результат орієнтований на соціальні інтереси учасників (програма, словник, рекомендації, проект закону, шкільний сад).
Навчально-телекомунікаційні - спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації. Його виконання передбачає використання інтернет-ресурсів.
9.  Які функції викладача в проектній діяльності?
Під час роботи над проектом викладач виконує такі функції:
− сприяє студентам у пошуку джерел, здатних допомогти їм у роботі над проектом;
− сам виступає джерелом інформації;
− підтримує і стимулює студентів;
− допомагає їм оволодіти новими інформаційними технологіями;
− прищеплює студентам інформаційну культуру;
− координує процес створення проекту;
− підтримує безперервний зворотний зв’язок з метою просування студентів у роботі над проектом.
10.  У чому полягають переваги проектної організації навчального процеса з вивчення вашої дисципліни за проектною технологією з використанням ІКТ?
aa навчання стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, тому що воно:
-   особистісно-орієнтоване;
-   активізує безліч дидактичних підходів – навчання у процесі діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусія, командне навчання;
-   самомотивуюче, що означає зростання інтересу та включення в роботу в міру її виконання;
-   дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді іншихі; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці.
Л.І. Колосникова відзначає, що проектна діяльність сприяє розвитку компетентності педагогічного колективу, забезпечуючи:                                   
-   підвищення емоційного задоволення від спільної діяльності;
-   усвідомлення необхідності конструктивної взаємодії всіх членів колективу, постійного самовдосконалення, більш оперативної та гнучкої зміни як власної діяльності, так і діяльності всього колективу;
-   прагнення викладачів до розширення сфери міжпредметних знань;
-   звернення педагогів до власної дослідницької діяльності;
-   розвиток орієнтацій на співробітництво з учнями, більша увага до їх особистісного розвитку;
-   становлення готовності педагогів і учнів виступати співтворцями освітнього процесу, колегами щодо дослідницької роботи, співавторами творчих проектів.
11.  Яким чином відбираються студенти в малі групи для роботи в проекті?
Студенти відбираються в малі групи для роботи в проекті таким чином, щоб у кожній з груп були такі студенти, які могли б виконувати 1 з ролей: спікера (лідера), секретаря, посередника, доповідача.
Існує багато способів формування груп :
-          заздалегідь скласти списки груп;
-          попросити учасників порахуватись на перший – другий і т.д.
-          сформувати групи в залежності від рівня навчальних досягнень студентів;
-          сформувати групи за бажанням учасників;
-          визначити капітанів, які самостійно набирають собі групи.
12. У чому полягає практична спрямованість використання методу проектів у вивченні вашої дисципліни ?
Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:
           планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;
           використовувати багато джерел інформації;
           самостійно збирати і накопичувати матеріал;
           аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;
           приймати рішення;
           установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);
           створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);
           підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;
           представляти створене перед аудиторією;
           оцінювати себе та інших.
Метод проектів відкриває багато можливостей для цього:
- метод проектів створює умови в розвитку вільної творчоїособистості дитини, спроможності діяти самостійно, відповідно до ситуації;
- метод проектів співзвучний сучасним життєвим позиціям: дитина робить іззадоволенням тільки те, що сама вибрала, те, що їй цікаво;
- іноді знання, отримані дітьми залишаються часом теорією, а мета методупроекту - навчити застосовувати досліджувану теорію на практиці для вирішенняконкретних завдань в реальному житті;
- індивідуальний темп роботи над проектом забезпечує кожній дитиніреалізацію власних можливостей згідно її рівня розвитку.
Основна роль в організації роботи над проектом належить дорослому. Уважне ставлення до потреб кожної дитини, вивчення її інтересів дозволяє без зусиль визначити проблему, «замовлену» дітьми.
Як показує практика, дошкільнята із задоволенням виконують завдання, запропоновані дорослим, якщо ці завдання задовольняють їх потребу в активній діяльності. Крім того, дитину захоплює сам процес спільної діяльності з дорослим.
13.  Який алгоритм виконання проекту, навести зміст кожного етапу?
Алгоритм роботи над проектом.
Етапи проектування.
1. Організація проекту
2. Планування діяльності в проекті
3. Дослідження теми проекту
4. Результатиф
5. Рефлексія
Алгоритм роботи над проектом
Діяльність учасників
1 етап
• визначення теми й мети проекту;
• формулювання проблеми;
• гіпотези щодо їх розв'язання.
2 етапa
• визначення джерел інформації;
• опис бажаних кінцевих результатів;
• розподіл завдань.
3 етап
• збір необхідної інформації;
• аналіз зібраної інформації;
• висновки, пропозиції.
4 етап
• формлення результату;
• демонстрація (презентація) результату;
• оцінка й підбиття підсумків.
5 етап
• рефлексія ( самоаналіз діяльності та її результатів).

Лабораторна робота №3
Контрольні запитання
1.     У чому полягає зміст комп’ютерної підготовки викладача, за якими рівнями вона здійснюється?
Комп’ютеризація дозволяє зробити викладача і студента рівноправними партнерами в процесі навчання. При цьому можливі два шляхи здійснення навчання.
Розгляньмо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконують роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.
Інший шлях - дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.
Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.
2. Які дидактичні умови лежать в основі підготовки педагогічних кадрів до роботи в єіос?
У підготовці педагогічних кадрів для роботи в ІОС слід дотримуватися таких дидактичних умов:
− модульний принцип організації навчання ІКТ;
− забезпечення диференційованого підходу в навчанні;
− урахування особливостей навчання студентів, педагогів у побудові змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання;
− підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у професійній діяльності.
3. Схарактеризуйте створення автоматизованої системи управління закладом.
Створення сучасного ІОС навчального закладу передбачає:
− проектування, монтаж та налагодження локальної мережі з виділеним сервером, що об’єднує всі комп’ютерні ресурси навчального закладу;
  • формування медіатеки та впровадження локальних мережних навчальних програмних комплексів;
− створення єдиної інформаційної бази навчального закладу;
− надання користувачам регламентованого доступу до інформації.
Метою успішної інформатизації навчального закладу є створення автоматизованої системи управління закладом, яка об’єднує всі підструктури та ланки його діяльності та забезпечує:
  • створення єдиного інформаційного простору, розвиненої комунікативної інфраструктури;
  • створення та впровадження нових форм і методів управління навчальним закладом;
  • − зменшення часу від одержання інформації до прийняття рішення;
− впровадження єдиного стандарту роботи з електронними документами, доступності до них;
− автоматизацію та підвищення ефективності роботи з педагогічними працівниками, підструктурами;

− створення інфраструктури управління корпоративними знаннями.4. У чому полягає необхідність модернізації освіти?

Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також сучасні соціально-економічні процеси вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави, а особливо – в освіті. Інформатизація освіти як складова частина цього процесу є системою методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою накопичення, оброблення, зберігання, розповсюдження та використання інформації в інтересах її споживачів.
Однією з необхідних умов успішної реалізації модернізації освіти на сучасному етапі є формування єдиного інформаційного освітнього середовища на всіх рівнях із забезпеченням їх інтеграції.

5.Чим зумовлена необхідність створення та використання інформаційного освітнього середовища?

Модернізацією освіти.

6.Схарактеризуйте зміст і характеристику компонентів інформаційного середовища.

В процесі побудови ІОС виокремимо наступні складові:
− змістовна;
− організаційна;
− технологічна.
До змістовної складової відносимо:
1. Інформаційні масиви, що мають спрямовану навчальну та методичну підтримку навчального процесу.
2. Інформаційні масиви, що спрямовані на самоосвіту всіх користувачів системи інформаційного забезпечення.
3. Інформаційні масиви, що забезпечують правомірність, якість та своєчасність прийняття управлінських рішень та проведення моніторингових досліджень.
До організаційної складової відносяться:
1. Єдина система інформаційного забезпечення діяльності, що передбачає функціонування єдиного банку даних навчальної інформації, що забезпечує зберігання та підтримку інформаційних фондів.
2. Підрозділи, які виконують роль структуроутворюючих елементів, що забезпечують формування ІОС.
3. Режими інформаційного обслуговування учасників навчального процесу.
4. Система інформаційного маркетингу, що передбачає: вивчення наявного попиту на навчальну інформацію:
− виявлення потреб у видах інформаційних послуг;
− визначення потенційного попиту на послуги та види навчальної інформації;
− знаходження оптимальних механізмів розповсюдження освітньої інформації та реклами.
До технологічної складової відносяться:
1. Система засобів, що забезпечує проведення робіт з усіма видами навчальної інформації, яка включає механізми її обробки, збереження, оперативного пошуку та тиражування.
2. Розгорнута система засобів масової інформації.
3. Система, що забезпечує введення в експлуатацію, сервісне обслуговування, ремонт і модифікацію використаних у роботі з освітньою інформацією технічних засобів.

7. Які інструменти навчальної діяльності використовуються в іос?

В університеті створено центральний комунікаційний вузол (ЦКВ), до якого підведено всі комунікації, що з’єднують елементи корпоративної мережі. У ЦКВ розміщене таке активне обладнання, що забезпечує технічну сторону функціонування мережі:
1. Сервіс Інтранет, на якому находяться такі служби: внутрішній Веб-сервер, FТР-сервер, файл сервер.
2. Сервіс Інтранет, на якому знаходяться зовнішній Веб-сервер, FТР-сервер.
3. Сервер Е-mail, суміщений з Рrохі.
4. Бібліотечний сервер.
5. Сервер віддаленого доступу використовується для зв’язку корпоративної мережі з іншими підструктурами навчального закладу.
6. Шлюз із зовнішньою мережею, що забезпечує можливість використання ресурсів Інтернет.
7. Внутрішній маршрутизатор використовується для об’єднання елементів мережі та фільтрації графіка.

8. У чому полягають можливості використання іос в навчальному процесі, його складові?

Єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу – це система, в якій задіяні на інформаційному рівні та пов’язані між собою всі учасники навчально-виховного процесу: адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки. Практично всі учасники навчально-виховного процесу об’єднані між собою відповідними інформаційними потоками.
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес викладання всіх предметів вимагає підвищення інформаційної культури педагога, впровадження нових методів навчання з використанням комп’ютерних технологій. Особливої уваги потребує формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагога і студента. Без цього неможливе здійснення навчально-виховного процесу в єдиному інформаційно-освітньому просторі. Саме викладач вирішує, в якій якості, в якому обсязі і для яких цілей можуть бути використані засоби ІКТ у навчальному процесі. Тобто викладач є одним із найбільш активних учасників створення єдиного інформаційного освітнього простору навчального закладу.

9.Схарактеризувати процес інформатизації освіти та які питання він вирішує.

Інформатизації освіти— в широкому розумінні — комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов'язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами й технологією, у вузькому — впровадження в заклади системи освіти інформаційних засобів, що ґрунтуються на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції і педагогічних технологій, які базуються на цих засобах. І. о. — частина процесу інформатизації суспільства, теоретичною основою якого виступає інформатика — система знань, яка стосується вироблення, переробки, зберігання, пошуку й поширення інформації в найрізноманітніших її аспектах у природі, суспільстві, техносфері. Практика інформатизації середніх загальноосвітніх шкіл поставила перед педагогікою ряд проблем. Однією з найбільш гострих (крім матеріальних і організаційних) є проблема "опору вчителів" впровадженню інформаційних технологій у процес навчання, зумовлена протиріччям між колективними формами навчання, характерними для класно-урочної системи, і індивідуалізацією навчання, стимульованою персональними ЕОМ. Друга проблема — ймовірне зменшення міжособистісних контактів за рахунок розширення звернення до позбавленої особистісних рис шформації. Важливе коло проблем пов'язане з правовими основами поширення інформації в системі освіти.

10. Що дає e-learning у підвищенні кваліфікації викладачів, які його переваги?

Е-learning, не будучи панацеєю, є важливим ресурсом для підвищення кваліфікації викладачів, воно може забезпечити нинішній і майбутній викладацькі склади доступом до багатьох інформаційних ресурсів, курсів, інструментарію, програм навчання, он-лайнових співтовариств, а також забезпечити можливості співпраці з іншими працівниками освіти в усьому світі. За дуже короткі терміни e-learning стало одним із компонентів сектора високих технологій, що найдинамічніше розвиваються. Воно здійснило істотний вплив на вищу освіту. Нині більшість навчальних закладів у розвинених країнах забезпечені доступом до Інтернет в навчальних аудиторіях. На підставі цих тенденцій для розробників політики і стратегії дуже важливо оцінювати потенційну цінність e-learning для підготовки і оновлення навичок викладачів з тим, щоб вони, в свою чергу, допомагали в підготовці майбутніх фахівців до успішної роботи.
Е-learning має низку переваг для підвищення кваліфікації викладачів, включаючи:
− доступність у будь-який час; нинішні або майбутні викладачі можуть оцінювати освітні ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, будь-то ранок, пізня ніч або вихідні дні;
− доступність у будь-якому місці; студенти можуть спілкуватися з іншими або використовувати ресурси, курси, он-лайнові співтовариства або програми перепідготовки в будь-який слушний для них час, з місця, де є комп’ютер, підключений до Інтернет або при наявності бездротового Інтернет;
− співпраця і мережеві співтовариства; е-learning може служити каталізатором (або важелем) процесів трансформації традиційної парадигми викладання і навчання; поєднання е-learning з традиційними методами може сприяти формуванню багатшого та інтерактивнішого середовища навчання.

11. Які проблеми висуває використання e-learning?

Вимагає збільшення інвестицій в неперервну професійну підготовку педагогів з метою допомоги їм в опануванні технології е-learning. Проте, використання е-learning як інструменту розвитку освіти висуває важливі питання перед Урядом і науковими установами, які мають справу з політикою, фінансуванням, практикою викладання, дослідженнями, технічної інфраструктури і підтримки.

12. Які існують та використовуються моделі змішаного навчання, у чому полягають їх переваги та недоліки?

Як свідчить дослідження щодо впровадження змішаного навчання, яке здійснюється у поєднанні традиційних технологій з дистанційним навчанням, то це дає гарні результати. Змішане навчання можна здійснювати за такими моделями:
Перша модель
1. Навчання здійснюється за схемою:
ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ)
− ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);
− очна сесія (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми);
− самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).
Друга модель
2. Тренінг в навчальній аудиторії → самостійне вивчення на основі ІКТ → очна сесія
Розглянемо відповідні складові:
− під час проведення тренінгу в навчальній аудиторії здійснюється відпрацювання певних ситуацій, які використовуються викладачем або виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та інше.
− подальше навчання здійснюється самостійно в режимі он-лайн на більш високому та широкому обсязі навчального матеріалу, виконанні практичних завдань, а також здійснюється спілкування з викладачем, консультантом, студентом.
У наведених схемах змішаного навчання здійснюється поєднання самостійного та аудиторного навчання, що дає можливість кожному проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.
Змішаний курс за обсягом навчального матеріалу значно більший у порівнянні з обсягом навчального матеріалу за традиційною формою навчання. Кожний учень або студент має можливість навчатися за власною траєкторією у будь-який зручний час. Використання електронних навчальних курсів сприяє зменшенню прогалин у знаннях, можливість одержувати додаткову інформацію для підвищення свого фахового рівня, відпрацювання пропущених занять та ін.
Головною перевагою другої моделі здійснення змішаного навчання є можливість практичного виконання або відпрацювання практичних ситуацій, здійснення повторення та узагальнення навчального матеріалу, спілкування з колегами після завершення навчання. У випадку, коли після завершення навчання виникають певні труднощі, кожний має змогу одержати додаткову консультацію у колег або викладача.
Змішане навчання є моделлю успішного навчання, метою якого є одержання знань з використанням консультування за допомогою електронної пошти, дискусії на форумах, блогах, у роботі з Веб-ресурсами, електронними книгами та ін.

13. Які питання, проблеми необхідно вирішити для ефективного використання e-learning в навчальному процесі внз?

Створення середовища, в якому студенти (учні) не були прикуті до стаціонарного комп’ютера, а мали змогу пересуватися з ним, стало можливим з появою портативних комп’ютерів (note book, lup-top).
Визначаючи інноваційність обладнання та можливості, які відкривають комп’ютерні технології в забезпеченні наочності й доступності навчального матеріалу, комп’ютерна лабораторія вбудовується у традиційну систему навчання, що орієнтована на трансляцію знань від викладача до студента (учня).
Створення середовища електронного навчання в навчальному закладі дозволяє кардинально змінити парадигму трансляції знань. Ця модель, що орієнтована на принципи «вчитися завжди і всюди», створює умови для реалізації принципів особистісно орієнтованої освіти.
Упровадження електронного навчання (Е – learning) в українську систему освіти є актуальним, дозволяє здійснювати освіту на відстані, в будь-який час, експортувати вітчизняні освітні послуги та ін.

14. Схарактеризуйте структуру електронного навчального засобу, вимоги до нього.

Електронні навчальні засоби (ЕНЗ), що використовуються у навчанні, мають містити:
- титульну сторінку ЕНЗ;
- анотацію;
- представлення автором розробленого курсу;
- навчальну програму;
- навчальні тексти;
- ілюстративний матеріал;
- список основної та додаткової літератури з усіх тем ЕНЗ;
- словник термінів, понять з окремих тем і до всього курсу на гіпертекстовій основі;
- хрестоматійні, додаткові матеріали;
- методичні рекомендації з вивчення електронного курсу;
- інструкцію по роботі з ЕНЗ.

15. У чому полягає відмінність Веб 1.0 від Веб 2.0?

https://studfiles.net/html/2706/826/html_3GuO9fwY_7.jkYG/img-WNeIdd.pnghttps://studfiles.net/html/2706/826/html_3GuO9fwY_7.jkYG/img-MyYID8.pnghttps://studfiles.net/html/2706/826/html_3GuO9fwY_7.jkYG/img-iCLhOf.png

16. Схарактеризуйте сервіси: Флікр, Делішес, енциклопедія ВікіВікі.

Ураховуючи стрімкий розвиток мережних співтовариств, нині отримали розвиток у педагогічній практиці наступні технології: Делішес, Флікр, енциклопедії колективного авторства на базі технології ВікіВікі.
Так, сервіси Делішес, Флікр можуть бути використанні в педагогічній діяльності наступним чином:
- як джерела навчальних матеріалів;
- як сховище посилань на навчальні матеріали;
- як розв’язання класифікаційних задач;
- як карти знань;
- як засіб для спільної навчальної діяльності.
Flickr — це веб-сайт для розміщення фотографій, їх обговорення та архівування. Широко використовується блоггерами для зберігання фотографій. Популярний завдяки зручній та простій системі завантаження та пошуку фотографій. Дозволяє створювати тематичні групи, соціальні мережі
Делішес - це веб-сайт безкоштовно дає зареєстрованим користувачам послугу зберігання і публікації закладок на сторінки Всесвітньої мережі.
Відмінності:
Посилання можна додавати та переглядати з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет;
Кожна закладка повинна бути позначена одним або кількома тегами або мітками-категоріями;
Приватна мережева колекція посилань на веб-сторінки є частиною групової колекції.
Багато спільного з блогами мають ВікіВікі (wikiwiki) – це колекція взаємопов’язаних між собою нотатків, середовища швидкої гіпертекстової взаємодії.
У педагогічній діяльності ці технології використовуються з такою метою:
- представлення, розширення, анотування навчальних матеріалів;
- спільне створення віртуальних екскурсій;
- колективне створення творчих робіт;
- колективне створення енциклопедій;
- колективна робота над проектами.

17. Яким чином технології Веб 2.0 використовуються в навчальному процесі внз?

Соціальні сервіси Веб 2.0 – це сучасні засоби, мережне програмне забезпечення, що підтримує групову взаємодію.
Ці групові взаємодії включають:
- персональні дії, думки учасників (ВікіВікі), розміщення медійних файлів (Флікр), фотографії, відеокліпи, радіопередачі;
- створення на основі геоінформаційної системи Google Maps (карти Google) тематичних сервісів;
- комунікації учасників між собою.

18. Характеристика мобільного навчання та можливості його використання в навчальному процесі.

Можливість безпосереднього виходу в Інтернет за допомогою мобільного телефону або використання його як модему, що приєднаний до персонального комп’ютера, ноутбука, нетбука, кишенькового комп’ютера, або іншого пристрою за допомогою дротового або бездротового зв’язку розширює можливості інформатизації освіти, розвитку інформаційної культури.

19.У чому полягають переваги та недоліки використання m-learning у навчальному процесі внз?

Mobile learning (m-learning) – це передача знань на мобільний пристрій з використанням WAP або GPRS технологій.
Мета m-learning – зробити процес навчання гнучким, доступним і персоналізованим.
Головний принцип мобільного навчання – навчання в будь-якому місті, в будь-який зручний час.
Необхідно зазначити, що у використанні мобільного навчання мають місце деякі труднощі:
- висока вартість обладнання;
- малий розмір екрану, обмеженість клавіатури;
- створення інтерактивних програмно – педагогічних продуктів, їхнє методичне забезпечення.

20. У чому полягає віртуальне та комп’ютерне моделювання?

Віртуальні моделі можуть подаватися у вигляді наочних моделей за допомогою графічних образів і зображень. Віртуальна модель – модель, що є відображенням ідеального уявлення людини про навколишній світ, який фіксується у свідомості людини за допомогою думок і образів.
Розвиток ІКТ, використання комп’ютерів у навчальному процесі спонукали до розвитку та використання комп’ютерного моделювання.
Комп’ютерне моделювання визначають як реалізацію моделі за допомогою комп’ютера.
Моделювання є найбільш адекватним сучасним вимогам до системи освіти методом використання комп’ютерів у навчальному процесі, який зумовлює активні методи навчальної діяльності.

21. Яким чином використовується комп’ютерне моделювання в навчальному процесі внз?

Використання комп’ютерного моделювання в навчанні студентів здійснюється за двома варіантами:
1. Дослідження явищ на основі готових моделей.
2. Побудова моделей самими студентами.

22. Схарактеризуйте: інтерактивний навчальний комплекс, віртуальну лабораторну роботу, інтерактивний плакат.

Віртуальна лабораторна робота - це спеціальна програма, яка моделює закони і явища фізики, хімії і т. д.
До складу мультимедійного інтерактивного предметного кабінету входять:
- Навчальний мультимедійний інтерактивний комплекс:
-Інтерактивна дошка ActivBoard виробництва компанії PROMETHEAN ltd (Великобританія) з електронними олівцями, бездротовим планшетом вчителя, системою дистанційного інтерактивного тестування та моніторингу знань.
-Мультимедійний проектор.
-Комп’ютер вчителя.
-Спеціалізоване навчальне програмне забезпечення, методичні матеріали.
- Лабораторне та демонстраційне обладнання.
Плакат – це інтерактивний засіб повідомлення: він завжди передбачає взаємозв’язок автора й глядача. Аудіовізуальні засоби комунікації, на відміну від плаката, нав’язують повідомлення аудиторії, не апелюючи до її розуму й відчуттів; примушують до сприйняття, не залишаючи часу на аналіз. У цьому процесі нема місця для розвитку адресатом його власних образів чи фантазій, він не розрахований на діалог

                                               Лабораторна робота №4
Контрольні запитання

1.                  Які засоби використовуються у створенні електронних посібників?
     Сьогодні існує багато засобів для створення електронних підручників, які можна розділити на групи, наприклад, використовуючи комплексний критерій, що включає такі показники, як призначення і функції, вимоги до технічного забезпечення, особливості застосування. Відповідно до зазначеного критерію можлива наступна класифікація електронних підручників:
-традиційні алгоритмічні мови;
інструментальні засоби загального призначення;
мультимедійні засоби;
гіпертекстові засоби.
2.                  Які проблеми мають місце в застосуванні ЕНМК в навчальному процесі?
  
Застосування ЕНМК у навчальному процесі є певні проблеми:
1.  Використання ЕНМК має певні труднощі, що пов’язані з наявністю локальної мережі та відповідного обладнання, яке дає можливість працювати з мультимедіа-програмами.
2.  Викладання навчального матеріалу, проведення занять має бути відповідним чином адаптоване для досягнення ефективності використання ЕНМК дисципліни.
3.                  Які умови ефективного використання ЕНМК?
   
Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюватиметься в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні ресурси навчального закладу об’єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мережеві програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Інтранет-мережі та об’єднує в єдиний інформаційних простір всі служби.
4.       Схарактеризуйте складові ЕНМК:
Найбільш поширеною формою проведення занять у ВНЗ є лекція.
Розглянемо проведення лекцій у ВНЗ. Лекція є процесом передавання значного об’єму систематизованої інформації в усній формі досить великій аудиторії (групі студентів).
У сучасній освіті лекції посідають суттєве місце в навчальному процесі вищої школи, тому від педагога вимагається наблизити навчальний процес до умов професійної діяльності, сприяти обміну знаннями, досвідом, щоб не стверджувалася думка, що лекція привчає до пасивного, некритичного сприйняття чужих думок. У більшості предметів, що читаються у ВНЗ, лекції теоретичного змісту охоплюють 70-80% усього курсу, в практичних дисциплінах – до 40% матеріалу.
Використання інтерактивних методів під час лекції є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що спрямована на розвиток у майбутніх фахівців самостійного мислення, формування творчих умінь нестандартного розв’язку певних професійних проблем з метою вдосконалення навичок професійного спілкування.
У процесі підготовки майбутніх фахівців використовуються такі види лекцій: лекції-бесіди, Проблемна лекція, лекція-дискусія, Лекція-аналіз, лекція-прес-конференція, лекція із заздалегідь продуманими помилками.
    семінари;
Семінариякі спочатку були формою обговорення наукових проблем ученими певної галузі знань. Основна мета семінарських занять у вищій школі – це активізація студентів до самостійного набуття знань, умінь і навичок, оволодіння методами аналізу явищ і проблем, формування навичок самоосвіти студентів, сприяння поглибленому засвоєнню майбутніми фахівцями найбільш складних питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення матеріалу. Отже, основою семінарських занять є інтерактивна діалогічна взаємодія, а не репродуктивне відтворення лекційного матеріалу.
Використання засобів інтерактивних технологій на семінарах дає змогу проводити їх у формі дискусії, групового дослідження, взаємонавчання. Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Однак проблеми теоретичного і практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно і всебічно. Це колективний пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв’язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв’язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують. Отже, семінар є творчим поєднанням бесіди і дискусії на більш високому методичному, науковому і теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість студентів. Типи семінарів: семінар-дискусія, семінар-дослідження.
    поточне тестування;
Найважливішою функцією поточного тестування є функція зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок дозволяє викладачеві отримувати інформацію про хід процесу засвоєння знань в кожного учня. Він становить одну з найважливіших умов успішного перебігу процесу засвоєння. Зворотний зв'язок повинен нести відомості  не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату, а й дозволяти здійснювати контроль над ходом процесу, ознайомитися з діями студента.
 Поточне тестування необхідне діагностування ходу дидактичного процесу, виявлення динаміки останнього, зіставлення реально досягнутих на окремих етапах результатів з запланованими. Крім власне прогностичної функції поточний контроль обліку знань, умінь стимулює навчальну працю учнів, сприяє своєчасному визначенню прогалин під час засвоєння матеріалу, підвищенню загальної продуктивності навчального праці.
    підсумкове тестування;
Підсумкове тестування здійснюється під час заключного повторення. На цьому етапі дидактичного процесу систематизується і узагальнюється навчальний матеріал. Від вищої ефективністю можна буде застосувати відповідним чином складені тести навчання. Головна вимога до підсумкових тестових завданнь - вони мають відповідати рівню національного стандарту освіти. Дедалі більше поширюються технології підсумкового тестування за застосуванням комп'ютерів, і спеціалізованихпрограмм.
−    робота з електронним посібником;
Працюючи з електронною книжкою, ви не витрачаєте часу на пошук потрібної сторінки. Вбудована система пошуку одразу розкриває книжку там, де треба, миттєво «перегортає» сотні сторінок до наступного місця, що вас цікавить.
Електронне видання можна читати не так, як звичайну книжку, сторінку за сторінкою. Ви маєте можливість спочатку коротко ознайомитися з основним текстом, а потім більш детально вивчати те, що вас зацікавило. Для цього на сторінках є виділені кольором слова, за якими можна потрапити на інші сторінки, де йдеться про те, що пов’язане із цим словом. Отже, електронна книжка розкривається перед кожним її читачем так, щоб задовольнити саме його інтереси та потреби.
Ви можете копіювати окремі фрагменти з різних електронних видань і поєднувати їх в одному файлі. І це не завдасть їм шкоди, а вам дозволить легко і швидко зібрати докупи потрібну інформацію з певної теми.
На відміну від друкованих, електронні видання не обмежені фізичними можливостями книжок і звичайно містять багатий та високоякісний ілюстративний матеріал. Це і різнобарвні рисунки, і «живі» ілюстрації — матеріали відео-, аудіо- і кінозйомок, які відтворюють об’єкт у всій повноті його кольорів, звуку та динаміки. Сучасні електронні підручники та енциклопедії створюються на основі мультимедіа. 
−    робота з методичними матеріалами;
Серед основних форм методичної роботи називають такі:
– комплексне методичне забезпечення дисциплін (підготовка програм, навчальних посібників, практикумів, методичних посібників, що передбачають найбільш ефективне використання сучасних форм і методів навчання);
– розробка комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профільними дисциплінами;
– підготовка методичних матеріалів до самостійної роботи студентів;
– розробка і видання методичних рекомендацій з виконання курсових, дипломних і випускних робіт;
– підбір місць практики для студентів відповідно профілю майбутньої роботи;
– співробітництво з іншими навчальними закладами;
– вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний процес прогресивних форм навчання;
– участь викладачів у методичних конференціях.−    лабораторні роботи;
Лабораторні роботи призначені для вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
Позитивний аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття суб'єктами учіння навичок і вмінь користування лабораторним обладнанням, формують у них первинні навички та вміння дослідницьких дій. Лабораторні роботи проходять у формі фронтальних занять або індивідуально.
    тренажери, імітатори.
5.                  У чому переваги системного використання ЕНМК?
Переваги ЕНМК:
−    збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;
−    вибір змісту, послідовності і методики навчання;
−    представлення навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;
−    допомога під час розв’язування задач;
−    подання звітів і контрольних робіт;
−    комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;
−    обробка результатів експерименту;
−    підтримка розробки навчальної документації;
−    контроль знань.
6.      Провести порівняльний аналіз НМК та ЕНМК з будь-якої дисципліни, визначити переваги та недоліки.
Навчально-методичний комплекс – сукупність всіх навчально-методичних документів, в яких дається опис майбутнього навчально-виховного процессу. Можливість проектування і конструювання предметного навчально-методичного комплексу навчальної дисципліни як дидактичної системи дозволяє викладачеві через інформаційну складову процесу навчання, представлену в педагогічних програмних продуктах, базах даних та навчальних матеріалах, проектувати та здійснювати цілісну технологію навчання. Таким чином, вирішується завдання гарантованого досягнення цілей підвищення якості та доступності навчання. Кожний елемент предметного навчально-методичного комплексу (НМК) є не просто носієм відповідної навчальної інформації, а й виконує специфічні функції, визначені задумом викладача. Відповідно, необхідно розглядати НМК інформаційного забезпечення навчальної дисципліни як цілісну систему, що представляє собою базу знань в одній з предметних областей, котрі постійно розвиваються.
НМК – це комфортне, доступне інформаційне середовище проведення навчальних і поза навчальних проектів, що поєднує теоретичні та практичні дослідження і повністю забезпечує навчальною інформацією вивчення кожної конкретної дисципліни. Інформація в даному середовищі добре обробляється, тиражується, поширюється, представляється і сприймається. НМК здатні кардинально змінити форму і зміст навчального процесу з використання електронних навчальних матеріалів. Вони модифікують, у першу чергу, традиційну класно-урочну систему викладання та дають можливість застосовувати інноваційні форми, що сприяють індивідуалізації навчання в рамках традиційної системи. Необхідно наголосити, що сучасний НМК обов’язково має бути комп’ютеризованим. Електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) – дидактична система, в якій з метою створення умов для педагогічної активності, інформаційної взаємодії між викладачами та студентами інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують навчальний процес.
Комп’ютеризований навчально-методичний комплекс (КНМК) записується на CD або DVD-диск, що дозволяє забезпечити ним кожного студента, не обмежуючи цим роботу з НМК тільки в процес і організації аудиторної навчальної діяльності. Створений НМК, наприклад, у вигляді html-сторінок і розміщений на сайті освітньої установи, може використовуватися і для дистанційного мережевого навчання. Використання елементів комп’ютеризованого навчально-методичного комплексу та супроводжуючих його засобів інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється в процесі організації колективної та індивідуальної самостійної навчальної діяльності студентів на лекційних, лабораторно-практичних і семінарських заняттях.
Підводячи підсумок наприклад взяти предмет «Математика»  є НМК який використовується вчителем та ЕНМК які використовують викладачі для активного спілкування між студентами і навчанні і організації активного і ефективного навчання.
7.                  Яким чином використовується ІКТ в навчальному процесі ВНЗ?
   
Розглянемо шляхи, за якими відбувається навчання у ВНЗ з використанням ІКТ: перший - за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконує роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.
Інший шлях - дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.
  
Проте за обох підходів необхідні навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача. В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами. Ці ЕНМК становлять структуровані особливим чином інформаційні матеріали та записані на магнітні носії або доступні через комп’ютерну мережу.
8.       Схарактеризуйте мультимедіа-підхід до забезпечення самостійної роботи студентів.
Застосування системного підходу при створенні електронного посібника дозволяє розширити область застосування електронних картографічних посібників і коло потенційних користувачів. Використання мультимедіа, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його учням, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливо різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного картографічного посібника. Включення перерахованих компонентів в електронний посібник дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичного, у якій той, якого навчають, стає активним об'єктом освіти. Доведено, що ефективнішим є мультимедіа-підхід, заснований на використанні декількох взаємо доповнюючих інформаційних технологій. Основним фактором при виборі інформаційних технологій як засобів навчання має бути їхній освітній потенціал.
9.       Яким чином використовується модульний підхід у створенні ЕНМК, його переваги.
Модульне навчання психолого-педагогічна теорія що розвивається  і сутність її полягає в тому  аби визначити принципи  закони і закономірності  моделі і класифікації наукові категорії у таких аспектах оволодіння системою знань  умінь і навичок системою цінностей і системою норм які дозволяють людині сформуватися і успішно реалізувати себе в майбутній професійній діяльності  Особливо слід відзначити що висока технологічність модульного навчання характеризується структуризацією змісту навчання  чіткою послідовністю всіх  компонентів дидактичної  системи цілей змісту прийомів управління навчальним процесом варіативністю структурних організаційно-методичних одиниць Узагальнюючи вище зазначене  можна стверджувати що модульне навчання окреслюється як інноваційний вид навчання заснований на діяльнісному підході і принципі усвідомленості який характеризується замкнутим типом управління завдяки модульній програмі і модулям
Переваги модульного навчання
§     системність, логічність і комплексність підходу до побудови курсу;
§     диференційованість;
§     посилення мотивації;
§     розвиток саморегуляції та самооцінювання учнів;
§     зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно- координаційну;
§     гнучкість та варіативність;
§     гарантованість запланованих результатів та ін.
10.  Дайте характеристику електронного навчального посібника, його структура та складові.
Електронний навчальний посібник - програмно-методичний навчальний комплекс, що відповідає типової навчальної програми і забезпечує можливість студенту самостійно або з допомогою викладача освоїти навчальної курс або його розділ. Даний продукт створюється з вбудованою структурою, словниками, можливістю пошуку і т.п.Електронний навчальний посібник може бути призначений для самостійного вивчення навчального матеріалу з певної дисципліни або для підтримки лекційного курсу з метою його поглибленого вивчення.Найпростішим електронним підручником може бути конспект лекцій викладача, набраний ним самим (або навіть студентами з метою розмноження хорошого конспекту у великому числі примірників при мінімальних витратах) та розміщений на студентському сервері або на іншому загальнодоступному електронному сайті. Однак такий підручник, по суті, нічим не відрізняється від розмноженого друкованим методів конспекту і в ньому ніяк не використані специфічні можливості електронного видання. До головних таких особливостей можна віднести:
1. можливість побудови простого і зручного механізму навігації в межах електронногопідручника;
2. розвинений пошуковий механізм в межах електронного підручника, зокрема, при використання гіпертекстового формату видання;
3. можливість вбудованого автоматизованого контролю рівня знань студента;
4. можливість спеціального варіанту структурування матеріалу;
5. можливість адаптації досліджуваного матеріалу підручника до рівня знань учня, наслідком чого є різке зростання рівня мотивації учня;
6. можливість адаптації та оптимізації користувальницького інтерфейсу під індивідуальні запити учня.
До додаткових особливостей електронного навчального посібника в порівнянні з друкованим слід віднести:
1. можливість включення спеціальних фрагментів, моделюючих протягом багатьох фізичних і технологічних процесів;
2. можливість включення в підручник аудіо-файлів, зокрема, для зближення процесу роботи з підручником і прослуховування лекцій цього ж викладача;
3. можливість включення до складу підручника фрагментів відеофільмів для ілюстрації певних положень підручника;
4. включення до складу посібники інтерактивних фрагментів для забезпечення оперативного діалог із студентів;
5. повномасштабне мультимедійне оформлення підручника, що включає в себе діалог на природній мові, організацію за запитом якого навчають відеоконференції з автором (авторами) та консультантами і пр.
Таким чином, крім різного носія, електронний навчальний посібник має ряд принципових відмінностей від підручника, виготовленого друкарським способом:можливість мультимедіа;забезпечення віртуальної реальності; висока ступінь інтерактивності; можливість індивідуального підходу до учневі. Інтерактивність дозволяє встановити зворотний зв'язок від користувача інформації(студента) до її джерела (викладачу). Для інтерактивної взаємодії характерна негайна відповідь і візуально підтверджена реакція на дію, повідомлення.
  З їх допомогою можна не тільки повідомляти фактичну інформацію, забезпечену ілюстративним матеріалом, а й наочно демонструвати ті чи інші процеси, які неможливо показати при використанні стандартних методів навчання. Крім того, слухач може скористатися електронним посібником самостійно, без допомоги викладача або керівника, знаходячи відповіді на його питання. Також важливе значень електронних посібників полягає в тому, що викладач може швидко доповнювати та змінювати текстовий або ілюстративний матеріал при виникненні такої необхідності, що дуже важливо для настільки динамічно змінюється дисципліни, як "Інформаційно-аналітична діяльність".
11.  Схарактеризуйте автоматизований лабораторний практикум, його програмне забезпечення.
Автоматизований лабораторний практикум (АЛП) – комплекс програмних і технічних засобів, які забезпечують виконання лабораторних робіт на базі АПК. Автоматизований лабораторний практикум з віддаленим доступом (АЛП ВД) – комплекс програмних і технічних засобів, які забезпечують виконання лабораторних робіт на базі АПК з доступом до нього через мережу intranet/ Internet в індивідуальному або у груповому режимах.
Виокремлюють такі види комп’ютерних лабораторних практикумів:
1) автоматизований лабораторний практикум (автоматизована система лабораторного практикуму) – комплекс технічних і програмних засобів, що забезпечують проведення лабораторних робіт і експериментальних досліджень безпосередньо з фізичними об’єктами і (або) математичними, інформаційно-описовими, наочними моделями, представленими на екрані комп’ютера. Крім того, виділяють автоматизований лабораторний практикум віддаленого доступу (Інтернет-лабораторії) – спеціалізована лабораторна установка, оснащена обладнанням для сполучення з глобальною комп’ютерною мережею й відповідним програмним забезпеченням. Особливістю програми є наявність контрольно-вимірювальних приладів, за зовнішнім виглядом і характеристиками наближених до промислових аналогів.
2) Віртуальний лабораторний практикум (віртуальна навчальна лабораторія (ВНЛ)) – електронне середовище, що дозволяє створювати і досліджувати наочні моделі реальних явищ. У світовій практиці існують віртуальні лабораторії в галузі математики, фізики, хімії, біології, екології тощо. Запропоновано в методологічному плані класифікувати віртуальні навчальні лабораторії, виходячи з прийнятої в системах штучного інтелекту типології моделей подання знань, на системи процедурного, декларативного і гібридного (процедурно-декларативного) типів.

Лабораторна робота №5
Контрольні запитання
1.                Як скористатися сервісом Диск Google ?
Для роботи з будь-яким із соціальних сервісів Веб 2.0 потрібна реєстрація користувача. Якщо ви вже маєте свій акаунт в електронній пошті Gmail, то вам не потрібна додаткова реєстрація для сервісу Диск Google. Щоб почати роботу в цьому сервісі, вам необхідно увійти в свій gmail і перейти за посиланням Диск, розташованим в правому верхньому кутку.
Перед вами відкриється сховище Диск Google. Якщо даний сервіс налаштований на англійську мову, то необхідно за допомогою посилання Settings, розташованої в правому верхньому куті, зробити налаштування української мови. Візуально вікно складається з декількох областей:
1. Панель для переходу до інших сервісів.
2. Панель, в якій можна побачити логін акаунта, налаштувати акаунт, одержати довідку і завершити роботу з сервісом.
3. Рядок пошуку.
4. Горизонтальне меню управління документами.
6. Робоча область, в якій відображаються документи та папки.
Спільне редагування документів
2.                Як можна використовувати сервіс Диск Google в педагогічній практиці?
В педагогічній практиці вчитель може використовувати Google Диск для розміщення, розповсюдження та збереження інформації для учнів. Створення «карт розуму» може допомогти при проведенні вікторин чи конкурсів, в яких учнів можна поділити на різні команди. За допомогою Google Форми можна провети опитування чи зібрати думки аудиторії про досліджууване питання.
3.                Якими правами володіє редактор документа?
Редактор документа має право вносити зміни до документу, змінювати його назву, видаляти, зберігати до себе на диск, відправляти іншим користувачам
4.                Які документи можна створити в середовищі Диск Google ?

В середовищі диску можна створювати різні формати документів: текстові документи, таблиці, презентації та форми. Підтримується простий текст, HTML, Microsoft Word, RTF, OpenDocument, PDF і кілька графічних форматів. Можна отримати підбірку текстів у вигляді файлів HTML в архіві ZIP. Заявлена (але поки не реалізована) підтримка Word Perfect. Дозволяє заносити дані в рядки і стовпчики електронної таблиці, а також проводити нескладні обчислення. Програма допускає перетворення даних і у формат Microsoft Excel, і в загальнодоступні OpenDocument і CSV. Можна тепер працювати з таблицями прямо в браузері, не потрібно нічого встановлювати собі на комп'ютер. За допомогою розширених функцій і формул ви зможете виконати будь-які розрахунки. Ще зможете додавати необхідні графіки, застосовувати різні фільтри і інші не менш важливі інструменти для отримання точних результатів. В Google таблицях підтримуються всі популярні формати - xlsx, csv, html, ods, pdf і txt. Також ви можете отримати до них доступ з будь-якого пристрою, тобто створювати, редагувати файли, ділитися ними з колегами можна і зі смартфона, і з планшета. Навіть якщо у вас виявиться відключений інтернет, продовжити роботу над своїми документами ви все одно зможете..

Лабораторна робота №6
Контрольні запитання.
1.     Для чого призначений мережевий блог?
Мережевий блог призначений для призначений для публікації своїх роздумів, спілкування, обговорення та коментування думок інших користувачів. Блог є специфічною формою організації спільноти користувачів навколо певного автора чи авторів блогу.
3.     Як змінити параметри блогу?
Щоб змінити параметри блогу потрібно перейти до розділу «Налаштування», «Макет» чи «Дизайн». Відповідно до потреб можна налаштувати потрібні вам дані.
5.     Як додати календар до власної веб-сторінки або блогу?
Зайти в свій аккаунт, вибрати «Календар», далі «Мої календарі», «Создать». Відкрийте Google Календар на комп’ютері. Код для вбудування на сайт можна отримати лише на комп’ютері; у додатку Google Календар це неможливо. Праворуч угорі натисніть значок Налаштування а потім Налаштування. Ліворуч натисніть назву потрібного календаря. У розділі "Інтеграція календаря" скопіюйте код iframe.  Під кодом вбудування натисніть Налаштувати. Виберіть потрібні параметри, а потім скопіюйте HTML-код, що відобразиться. Вставлений календар бачитимуть лише ті, з ким ви ним поділилися. Щоб календар відображався всім, зробіть його загальнодоступним

Лабораторна робота №7
Контрольні запитання

1.       Схарактеризуйте Веб-квест, наведіть історію його виникнення.
Веб-квест (webquest) в педагогіці - проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету. Освітній веб-квест-сайт в Інтернет, присвячений певній темі і складається з кількох, пов'язаних єдиною сюжетною лінією розділів, насичених посиланнями на інші ресурси Інтернет. Web-квести можуть бути короткостроковими і довгостроковими. Під квестом (англ. Quest – подорож, мандрівка) розуміють комп’ютерну гру, в якій гравець має добитися певної мети, використовуючи власні знання і досвід, а також спілкуючись з учасниками квеста.
Даний вид діяльності був розроблений в 1995 році в державному університеті Сан-Дієго (США) дослідниками Берні Додж і Томом Марч. Додж розробив інноваційні додатки до Інтернет з мето інтеграції в навчальний процес для різних предметів і рівнів навчання.
Б. Додж виділив три принципа класифікації Веб-квестів:
1. За тривалістю виконання: короткострокові та довгострокові.
2. За предметним змістом: монопроекти, міжпредметні Веб-квести.
3. За типом завдань, що виконують учні: переказ, компіляційні
загадки, журналістські, конструкторські, творчі, переконуючі, розв’язок спірних проблем, самопізнавальні, аналітичні, оцінні, наукові.
2. Які види діяльності студенті використовуються в проектній роботі студентів у Веб-квестах?
Основою Веб-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів  індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу.
3. У чому полягають принципи, за якими класифікуються Веб-квести?
Б. Додж виділив три принципа класифікації Веб-квестів:
1. За тривалістю виконання: короткострокові та довгострокові.
2. За предметним змістом: монопроекти, міжпредметні Веб-квести.
3. За типом завдань, що виконують учні: переказ, компіляційні загадки,
журналістські, конструкторські, творчі, переконуючі, розв’язок спірних проблем,
самопізнавальні, аналітичні, оцінні, наукові.
4. У чому полягає сутність компіляційного завдання Веб-квеста?
Сутність компіляційного завдання полягає в тому, що студенти мають взяти
інформацію з різних джерел і привести її до єдиного формату. Підсумкова компіляція
може бути опублікована в Інтернет або представлена у вигляді нецифрового продукту,
наприклад, книга.
5. Навести зміст та характеристику Веб-квестів:
1) журналістського;
У журналістських Веб-квестах студенти мають зібрати факти та організувати їх у жанрі репортажу новин, інтерв’ю і т. ін
2) конструкторського;
Конструкторський Веб-квест потребує від студентів створення продукту або плану з виконання раніше визначеної мети в певних межах.
3) творчого;
Творчий Веб-квест вимагає від студентів створення продукту в заданому форматі. Творчі проекти схожі на конструкторські, проте є вільними і непередбачуваними в своїх результатах. У процесі оцінки таких проектів необхідно більше уваги приділяти творчості й самовираженню студентів.
4) переконуючого;
Переконуючий Веб-квест має на меті створення продукту, здатного переконати будь-кого. Таке завдання виходить за межі звичного перекладу і вимагає від студентів розробки аргументів на користь будь-якого твердження, думки, варіанту розв’язку проблеми на основі матеріалів, одержаних у процесі роботи з квестом.
5) аналітичного;
Аналітичний Веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу в межах заданої теми.
6) наукового;
Наукові Веб-квести слугують для знайомства та залучення студентів до наукових досліджень у різних галузях знань.
7) оцінного.
Оцінні Веб-квести представляють студентам низку предметів із запрошенням до їх оцінки або класифікації, вибору рішення з обмеженого списку або оцінки результатів проведених досліджень.
6.       У чому полягає інтерактивна методика Веб-квестів?
Інтерактивна методика Вебквестів учить знаходити необхідну інформацію, здійснювати її аналіз, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі, її використання є нескладним, не потребує завантаження додаткових програм або одержання специфічних технічних знань та навичок  необхідним є лише комп’ютер з доступом до мережі Інтернет.
7. Які компетенції майбутнього фахівця формуються в процесі проектної діяльності?
Одним із завдань системи освіти є підготовка фахівців, які б відповідали запитам роботодавців. Підготовка такого фахівця має ґрунтуватися на ідеї компетентнісно-орієнтованої освіти. Одним із системотворчих підходів, що посилюють розвивальний ефект навчальних програм, позитивно впливають на формування особистості сучасного студента, є проектна діяльність, яку можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально-виховного процесу.
8. Які види завдань для Веб-квестів визначив Берні Додж?
Схарактеризувати кожне з них.
Б. Додж виділив три принципа класифікації Веб-квестів:
1. За тривалістю виконання: короткострокові та довгострокові.
2. За предметним змістом: монопроекти, міжпредметні Веб-квести.
3. За типом завдань, що виконують учні: переказ, компіляційні загадки,
журналістські, конструкторські, творчі, переконуючі, розв’язок спірних проблем, самопізнавальні, аналітичні, оцінні, наукові.
Завдання на переказ вважається Веб-квестом за умови:
− формат і форма докладів студентів відрізняється від оригіналів матеріалів, матеріал тексту не є простим копіюванням тексту з Інтернет у текстовий редактор;
− студенти вільні у виборі того, про що розповідають і яким чином організують знайдену інформацію;
− студенти використовують навички збирання, систематизації та обробки
інформації.
Сутність компіляційного завдання полягає в тому, що студенти мають взяти інформацію з різних джерел і привести її до єдиного формату.
Веб-квест, який створений на основі завдання-загадки, потребує синтезу інформації з набору джерел і створення головоломки, яку неможливо розв’язати простим пошуком відповіді на сторінках Інтернет. Навпаки, необхідно придумати загадку, розв’язок якої потребує:− засвоєння інформації з множини джерел;− складання інформації в єдине ціле за допомогою висновків, узагальнень з різних джерел інформації;− виключення хибних відповідей, які спочатку уявлялися вірними, а в процесі розгляду стали хибними.
У журналістських Веб-квестах студенти мають зібрати факти та організувати їх у жанрі репортажу новин, інтерв’ю і т. ін.
Конструкторський Веб-квест потребує від студентів створення продукту або плану з виконання раніше визначеної мети в певних межах.
Творчий Веб-квест вимагає від студентів створення продукту в заданому форматі.
Веб-квести з розв’язання спірних проблем передбачають пошук і представлення різних, а інколи суперечливих думок з однієї проблеми і спробу привести їх до консенсусу.
Переконуючий Веб-квест має на меті створення продукту, здатного переконати будь-кого. Таке завдання виходить за межі звичного перекладу і вимагає від учнів розробки аргументів на користь будь-якого твердження, думки, варіанту розв’язку проблеми на основі матеріалів, одержаних у процесі роботи з квестом.
Веб-квести, які орієнтовані на самопізнання, мають на меті краще пізнання самих себе, яке може розвиватися через дослідження он-лайн і офф-лайн.
Аналітичний Веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу в межах заданої теми.
Наукові Веб-квести слугують для знайомства та залучення студентів до наукових досліджень у різних галузях знань. Інтернет містить історичну та нову інформацію, яка може бути корисною в будь-якій галузі науки.
Оцінні Веб-квести представляють студентам низку предметів із запрошенням до їх оцінки або класифікації, вибору рішення з обмеженого списку або оцінки результатів проведених досліджень.
4.       У чому полягає сутність компіляційного завдання Веб-квеста?
Сутність компіляційного завдання полягає в тому, що студенти мають взяти інформацію з різних джерел і привести її до єдиного формату. Підсумкова компіляція може бути опублікована в Інтернет або представлена у вигляді нецифрового продукту, наприклад, книга.
9. Яка структура Веб-квеста, навести характеристику його складових.
Вступ – короткий опис теми Веб-квесту.
Завдання – формулювання проблемної задачі та опис форми подання кінцевого результату. Наприклад, задана серія запитань, на які потрібно знайти відповіді; прописана проблема, яку потрібно вирішити, та вказана інша діяльність, що спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації, а також список інформаційних ресурсів, необхідних для виконання студентами завдання – посилання на Інтернет- ресурси і будь-які інші джерела інформації.
Порядок роботи – опис послідовності дій, ролей і ресурсів, котрі необхідні для виконання завдання. Керівництво до дій (як організувати та представити зібрану інформацію) – допоміжна інформація, що може бути представлена у вигляді непрямих запитань.
Оцінка – опис критеріїв і параметрів оцінки виконання Веб-квесту, які
представляються у вигляді бланку оцінки. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, що вирішуються у Веб-квесті. Висновок – у цьому розділі підсумовується досвід, одержаний студентами в процесі виконання самостійної роботи над квест-проектом.
Використані матеріали – посилання на ресурси, що використовувалися для створення Веб-квесту. Коментарі для викладача – методичні рекомендації для викладачів, студентів, які будуть використовуватися у Веб-квесті.
10. Яким чином здійснюється оцінка Веб-квеста, за якими критеріями?
Б. Додж (http://Вебquest.sdsu.edu\rubrics) рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, що можуть включати оцінку: − дослідницької та творчої роботи; − якості аргументації; − оригінальності роботи; − навичок роботи в мікрогрупі; − усного виступу; − мультимедійної презентації; − письмового тексту і т.ін.
11. Схарактеризувати освітній Веб-квест, наведіть приклад.
Освітній проект – це форма організації занять, яка передбачає комплексний
характер діяльності всіх її учасників за певний проміжок часу – від одного уроку до
декількох місяців. Розвиток Інтернет-технологій, ІКТ зумовили появу і використання в
навчальному процесі інформаційно-комунікаційних мереж та на їх основі
телекомунікаційних проектів. Одним із різновидів телекомунікаційних проектів є Веб-квест. Освітній Веб-квест – сторінки з певної теми на освітніх сайтах, які поєднані
гіперпосиланнями зі сторінками з інших сайтів у Всесвітній павутині.
12.  У чому полягає суть проектування педагогічного процесу?
Педагогічне проектування є функцією будь-якого педагога, не менш значущою, ніж організаторська, гностична (пошук змісту, методів і засобів взаємодії з учнями) або комунікативна. Педагогічне проектування полягає в тому, щоб створювати приблизні варіанти майбутньої діяльності і прогнозувати її результати.
Об'єктами педагогічного проектування можуть бути: педагогічні системи, педагогічний процес, педагогічні ситуації. Педагогічний процес є головний для педагога об'єкт проектування.
Педагогічний процес є об'єднання в єдине ціле тих компонентів (факторів), які сприяють розвитку учнів і педагогів в їх безпосередній взаємодії.
13. У чому полягає та чим зумовлена інтеграція проектних та інформаційних
технологій?
Інтеграція методу проектів та інформаційних технологій, навчання в
телекомунікаційних проектах сприяє створенню педагогічних умов для розвитку індивідуальності студента (учня), його інтелектуального і творчого потенціалу. Необхідно наголосити, що в процесі інтеграції методу проектів та інформаційних технологій виникає потреба пошуку шляхів їх упровадження в традиційну систему здійснення навчально-виховного процесу.
14-15. Схарактеризувати діяльність студентів на кожному етапі виконання Веб-квеста. Яким чином готується та представляється звіт студентами з виконаної роботи у Веб-квесті?
1. Студент обирає одну із запропонованих йому ролей. Обравши собі певну «роль», студент переходить до одного з досьє, які представлено на сторінці Веб-квесту.
2. Студент аналізує, як його роль узгоджується із завданнями інших членів
команди. В результаті проходження цих етапів у студентів, формуються елементи інформаційно-комунікаційної компетенції: вибір соціальної ролі, одержують навички роботи в групі.
3. Далі студенти досліджують запропоновані ресурси та ресурси медіатеки
навчального закладу (книги, журнали, енциклопедії). При цьому вони аналізують інформаційні ресурси, відбирають необхідну інформацію, шукають додаткову.
4. Для підготовки звіту представляється опис артефактів, котрі, на погляд
студентів, представляють досліджуване питання. Для кожного артефакту вказується джерело (друкований посібник, електронне видання, адреси в Інтернет, пояснення, чому він необхідний під час дослідження даної теми. При цьому студент набуває досвіду збереження інформації, структурування інформаційних ресурсів.
5. Після закінчення процесу пошуку подає звіт за обраною темою.
6. Веб-квест передбачає спільну роботу, тому далі студенти обговорюють,
сперечаються, формують план роботи групи в цілому. Тут кожний із них, будучи експертом у своїй галузі, бажає знайти найкращий розв’язок своїх завдань. Потім студенти обирають форму подання загального звіту та можуть розподілити ролі для подальшої роботи: розроблення макету сайту або презентації, створення дизайну та ін.
7. Завершується цей процес груповим захистом роботи. Аналогічно створюються всі інші сторінки.
16. Які характерні особливості Веб-квесту, що відрізняє його від інших
технологій?
Характерними особливостями Веб-квесту, що відрізняють його від інших
технологій, зокрема від методу проектів, є такі: перш за все заздалегідь, визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, Веб-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і
навичок, яких можуть набути студенти, після виконання даного Веб-квесту. По- четверте, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.
17. Яким чином і з якою метою використовуються Веб-квести в навчальній роботі ВНЗ?
Інтеграція методу проектів та інформаційних технологій, навчання в
телекомунікаційних проектах сприяє створенню педагогічних умов для розвитку індивідуальності студента (учня), його інтелектуального і творчого потенціалу. Необхідно наголосити, що в процесі інтеграції методу проектів та інформаційних технологій виникає потреба пошуку шляхів їх упровадження в традиційну систему здійснення навчально-виховного процесу.
18. У чому полягає місце і роль самостійної роботи студентів у ВНЗ?
У ВНЗ має здійснюватися активна самостійна робота, що передбачає організацію навчального процесу відповідно до Болонського процесу, за яким навчальний час, відведений на самостійну роботу, регламентується навчальним планом і має становити не менше 1/3 загального обсягу навчального часу з конкретної дисципліни. У розв’язанні зазначених проблем чільне місце відводиться використанню глобального інформаційного простору.
19. Яким чином ІКТ та проектні технології використовуються в самостійній роботі студентів у ВНЗ?
Вища освіта України побудована відповідно до вимог Болонської конвенції, де особлива увага приділяється самостійній роботі студентів, яка потребує підвищення й інтеграції видів і форм організації навчальної діяльності студентів, здійснюється інтегрування інформаційно-комунікаційних технологій з педагогічною системою організації навчальної діяльності, що дозволяє розширити навчальні можливості студентів, здійснити вибір і організацію індивідуальної траєкторії навчання в контексті розвитку самостійного критичного і творчого мислення. Визначальну роль у цьому
відіграє Інтернет, який є універсальним засобом пошуку інформації та передачі знань, особливо в процесі самостійної роботи студентів.
20. Які типи Веб-квестів використовуються в навчальному процесі ВНЗ? У чому полягає мета їх використання?
1. Конструкторський Веб-квест вимагає від студента створення продукту або плану дій з виконання певної мети в певних межах.
2. Творчий Веб-квест вимагає від студентів створення будь-якого продукту в заданому форматі. Творчі проекти схожі з кострукторськми, але вони більш вільні та непередбачувані в своїх результатах.
3. Веб-квест з розв’язання спірних проблем передбачає пошук і представлення різноманітних, інколи протилежних думок з однієї проблеми, спробу привести їх до консенсусу.
4. Переконуючий Веб-квест має на меті створення продукту, який здатний переконати будь-кого.
5. Веб-квести із самопізнання орієнтовані на розширення знань, інтелекту студентів, які розвиваються через дослідження он-лайн та офф-лайн ресурсів.
6. Аналітичний Веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу в межах заданої теми.
7. Оцінні Веб-квести передбачають здійснення класифікації студентами запропонованих речей.
8. Наукові Веб-квести слугують для здійснення знайомства та залучення студентів до наукових досліджень в різних галузях знань.

Лабораторна робота №8
Контрольні запитання
1.  Схарактеризуйте технологію Блог-квест.
Технологія Веб-квесту поєднує в собі проектні методики проведення квесту та ресурсні можливості середовища WWW.  Веб-квести є складними в організації і передбачає високий рівень професійності, організованості та комунікаційних можливостей групи і вчителя.
Фактично, це сторінки з завданнями, які поєднані з іншими сторінками за допомогою гіперпосилань. Вікіпедія дає таке визначення: Блог (англ. blog від web log) — це Інтернет журнал подій, Інтернет-щоденник, основний уміст якого — регулярне додавання записів, що містять текст, зображення або мультимедіа. Блог-технологія дозволяє публікувати матеріали потрбні для проведення квесту, організовувати групи для вирішення певних завдань та навіть створювати спільноти для спілкування між учасниками квесту. Технологія Веб-квесту дає можливість здійснювати спілкування, опрацювання, здійснення поставлених завдань, висунення тез учасників у проекті.
2.  Які види діяльності студентів використовуються в роботі над Блог-квестом?
Під час роботи над розробкою Блог-квесту використовуються самостійна, парна та групова робота студентів для розробки необхідного проекту. Робота в блог квесті використовує платформи Blogger чи My blog.Самостійна робота студентів виконується студентом вдома або в аудиторних умовах і передбачає творче опрацювання матеріалу, включення його в загальну проблематику розробки проекту та обов’язковий відгук групи і викладача про виконану роботі і можливе вдосконалення. Парна чи групова робота передбачає складнішу систему роботи над проектом, поділ обов’язків, де кожен студент є зв’язуючим і доповнюючим в проекті, і може додати власні аспекти в роботу. 
4.  Які компетенції майбутнього педагога формуються в процесі виконання Блог-квестів?
Звернемося до значення поняття “компетентність” (лат.competens – відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності. “Компетентність” визначає рівень професіоналізму особистості, а її досягнення відбуваються через здобуття нею необхідних компетенцій, що є метою професійної підготовки фахівців. Основними структурними елементами педагогічної компетентності є: теоретичні педагогічні знання, практичні вміння, особистісні якості педагога.
В процесі виконання Блог-квестів найперше формується комунікативні компетенції педагога, проте відпрацьовуються і практичні навички створення ЕНМК, організаційної діяльності.
Дана діяльність (створення Веб-квестів) передбачає підвищення професійної компетентності як за змістовими показниками (знань) так і за процесуальними (уміннями), і виробляє в педагога мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності, і критичність мислення.
5.  У чому полягає алгоритм створення Блог-квестів?
Алгоритм створення Блог-квестів полягає в поетапному виконанні завдань в ході проектної діяльності. Розглянемо дані етапи детальніше:
Початковий етап (командний)
Учні знайомляться з основними поняттями з обраної теми, матеріалами аналогічних проектів.Розподіляються ролі в команді: по 1-4 людини на 1 роль.Всі члени команди повинні допомагати один одному і вчити роботі з комп'ютерними програмами.
Рольовий етап
Індивідуальна робота в команді на загальний результат. Учасники одночасно, у відповідності з обраними ролями, виконують завдання. Так як мета роботи НЕ змагальна, то в процесі роботи над веб-квестом відбувається взаємне навчання членів команди вмінням роботи з комп'ютерними програмами та Інтернет. Команда спільно підводить підсумки виконання кожного завдання, учасники обмінюються матеріалами для досягнення спільної мети - створення сайту.
Завдання:1) пошук інформації по конкретній темі;2) розробка структури сайту;3) створення матеріалів для сайту;4) доробка матеріалів для сайту.
Заключний етап
Команда працює спільно, під керівництвом педагога, відчуває свою відповідальність за опубліковані в Інтернет результати дослідження.
За результатами дослідження проблеми формулюються висновки і пропозиції. Проводиться конкурс виконаних робіт, де оцінюються розуміння завдання, достовірність використовуваної інформації, її ставлення до заданої теми, критичний аналіз, логічність, структурованість інформації, визначеність позицій, підходи до вирішення проблеми, індивідуальність, професіоналізм подання. В оцінці результатів беруть участь як викладачі, так і учні шляхом обговорення або інтерактивного голосування.
Реальне розміщення веб-квестів у мережі дозволяє значно підвищити мотивацію учнів на досягнення найкращих навчальних результатів.
6.  У чому полягає інтерактивна методика Блог-квест?
Інтерактивна методика Веб-квестів полягає в самостійному знайомстві, опрацюванні, пошуках та знаходженні відповіді учнями. Науковцями і практиками визнано, що отримання знань, формування вмінь і навичок, розвиток особистісних якостей, набуття певних компетентностей особистості учня є найефективнішими, якщо в освітньому процесі використовують інтерактивні форми і методи. Інтерактивна методика полягає в активності навчання, відкритому зворотньому зв’язку, експериментуванні, довірі і спілкуванні, рівності позицій. Розглянемо дані принципи ближче.
Принцип активності. Для досягнення поставлених цілей кожен учень має брати активну участь у процесі спілкування і активно взаємодіяти з іншими.
Принцип відкритого зворотного зв’язку. Забезпечення можливості висловлення учасниками групи думок, ідей чи заперечень щодо поставлених завдань. Саме завдяки активному використанню зворотного зв’язку учасники групи дізнаються, як інші люди сприймають їхню манеру спілкування, стиль мислення, особливості поведінки.
Принцип експериментування. Забезпечення активного пошуку учнями нових ідей і шляхів вирішення поставлених завдань. Цей принцип дуже важливий і як зразок стратегії поводження в реальному житті, і як поштовх до розвитку творчості й ініціативи особистості.
Принцип довіри у спілкуванні. Саме на це спрямовано спеціальну організацію групового простору в ході проведення занять: зазвичай використовуваний у роботі прийом розташування учня і вчителя по колу обличчям одие до одного, для того щоб змінити в учнів стереотипну установку й уявлення про те, як повинні проводити й організовувати заняття і яку роль у них має відігравати вчитель.
Принцип рівності позицій. Він означає, що вчитель не прагне нав’язати учням своєї думки, а діє разом та нарівні з ними. Своєю чергою, кожен учень має змогу побувати у ролі організатора, лідера.
При виконанні завдань Веб-квесту обов’язковим є дотримання усіх цих принципів для більш ефективного навчання.

Лабораторна робота № 9
Контрольні запитання
   1. Наведіть означення понять «Веб-сайт», «Веб-сторінка», «URL-адреса».
   Веб-сайт – це сукупність веб-сторінок, розташованих в мережі Інтернет, об'єднаних під одним доменним ім'ям або ip-адресою, власником яких є приватна особа або організація. Для перегляду сторінок веб-сайтів використовують браузери, найпопулярнішими з яких є Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera, Google Chrome, Safari.
   Веб-сторінка — Інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня паутина), який можна переглянути у веб-браузері . Зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML , і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки
   Уніфікований локатор ресурсів або адреса ресурсу (URL) — стандартизована адреса певного ресурсу. URL-адреса – це веб-адреса, яку ви вводите у веб-переглядачі, щоб перейти на веб-сайт. Кожен веб-сайт має URL-адресу. Наприклад, URL-адреса www.google.com спрямує вас на веб-сайт Google.
2. Поясніть принципи навігації Інтернетом.
   Обмін інформацією між серверами та клієнтами здійснюється за певними правилами, які називають протоколами. Всі дані, що циркулюють у глобальному інформаційному полі, розбито на невеликі блоки і вкладено в пакети. Кожний пакет окрім даних має заголовок, де зберігаються адреса відправника, адреса одержувача та інша інформація, необхідна для збирання пакетів у пункті призначення. Теоретично можливо, що різні пакети одного повідомлення пройдуть різними шляхами, але все одно досягнуть адресата і будуть зібрані в повне повідомлення.
   Поділ даних на пакети та їх збирання у пункті призначення здійснюється під керуванням протоколу ТСР (протокол керування передаванням), а власне передавання пакетів мережею та досягнення ними адресата забезпечує протокол ІР (міжмережний протокол).
   У Інтернеті використовується велика кількість протоколів, завдяки чому існує широкий спектр служб, які надаються та підтримуються за допомогою цієї глобальної мережі.
   Найпопулярнішою зі служб є Всесвітня павутина (www), або просто Веб. Це розповсюджена по всьому світу інформаційна мультимедійна система, яка об'єднує в єдиному просторі інформацію різних типів. Робота у Веб подібна до віртуальної подорожі світом з відвідуванням цікавих місць. Ця служба базується на протоколі НТТР (протокол передавання гіпертексту).
   Іншою службою, з якою вам доведеться працювати під час вивчення матеріалу посібника, є FТР (протокол передавання файлів). Як ви, напевно, здогадалися, назва цієї служби збігається з назвою протоколу, який вона використовує. Сервери, що підтримують цей протокол, називають FТР-серверами. Частина дискового простору таких серверів доступна через Інтернет.
   Крім того, до служб Інтернету належать електронна пошта, служби миттєвого передавання повідомлень (наприклад, ІСQ), служба новин та інші.
3. Опишіть принципи організації внутрішньої структури веб-сайтів.
   Як зазначалося, найвідомішою та найпопулярнішою службою Інтернету є Всесвітня павутина (Веб). Саме після розповсюдження став можливий масовий доступ користувачів до Всесвітньої мережі. Своєю появою Веб має завдячити Тіму Бернесу-Лі, який винайшов протокол НТТР, адреси URL та мову НТМL— технології, на яких ґрунтується Веб.
   Служба Веб підтримується сукупністю серверів, які здатні обмінюватися даними за протоколом НТТР. Цих серверів мільйони, й розповсюджені вони по всьому світу. На них містяться веб-сторінки — спеціальні документи, створені з використанням мови НТМL. Кожна веб-сторінка має адресу ІІВЬ, за допомогою якої вона може бути знайдена.
  Перегляд веб-сторінок здійснюється у спеціальних програмах-браузерах, найпоширенішими з яких є Internet Ехрlогег, Моzilla та Ореrа. Для відтворення веб-документа у вікні браузера достатньо ввести його URL в поле Адреса і натиснути клавішу enter. Основною особливістю та перевагою веб-сторінок є те, що інформація на них організована як гіпертекст. Це текст, в який вбудовано спеціальні коди, що керують такими додатковими елементами, як форматування, ілюстрації, мультимедійні вставки та гіпертекстові посилання.
   Гіпертекстове посилання (гіперпосилання, гіперзв'язок чи гіперлінк) — це об'єкт веб-сторінки, що містить інформацію про адресу іншої веб-сторінки або про певне місце на поточній. Таким об'єктом може бути фрагмент тексту (зазвичай виділений кольором та підкресленням) або ілюстрація. У разі наведення на гіперпосилання вказівник миші набуває форми руки з витягнутим вказівним пальцем. Клацнувши лівою кнопкою миші, можна виконати перехід за гіперпосиланням. При цьому браузер завантажує веб-сторінку, яка міститься за адресою, зазначеною в посиланні. веб-сторінка також може містити гіперпосилання, які вказують на інші веб-сторінки. Оскільки веб-сторінки можуть бути пов'язані між собою довільно, такий спосіб їх організації отримав назву Всесвітня павутина.
   Процес переходу в інші місця поточної веб-сторінки або до інших веб-сторінок за допомогою гіперпосилань називають навігацією. Якщо після низки переходів за гіперпосиланнями необхідно повернутися на попередню сторінку, то користуються кнопкою Назад інструментів браузера. Кількість веб-сторінок, що тематично пов'язані між собою й розкриває єдине ціле, називають веб-сайтом або просто сайтом.
4. Як зареєструвати веб-сайт на безкоштовному сервері?
   «Створити сайт безкоштовно» - один з найпопулярнейших запитів, пов'язаних з веб-дизайном. Для безкоштовного створення сайтів зараз є безліч допоміжних засобів. Це й безкоштовні шаблони веб-дизайну, і всілякі картинки для оформлення сайтів, і безкоштовні системи керування (CMS), і різні модулі та доповнення. Але зібраний з таких безкоштовних «кубиків» сайт необхідно десь розмістити, причому бажано теж безкоштовно. Саме для цього й існує послуга безкоштовного хостингу - розміщення сайту й супутніх файлів (зображень, музичних і відеофайлів, текстів і т.д.) на сервері хостинг-провайдера безкоштовно.
Види хостингу
   Взагалі, хостинг підрозділяється на декілька видів:
· віртуальний сервер: на одному сервері надаються ресурси для безлічі сайтів, від 50 до 1000, середовище виконання веб-сервісів єдине для всіх;
· віртуальний виділений сервер - те ж, що й віртуальний сервер, але в цьому випадку на одному сервері знаходиться кілька віртуальних машин, кожна для окремого сайту;
· виділений сервер - сервер, всі ресурси якого виділені для роботи тільки з одним
· колокація - іноді виділяється як самостійна послуга; розміщення в дата-центрі хостинг-провайдера свого або ж орендованого обладнання.
   Очевидно, що для безкоштовного хостингу виділений сервер жоден хостинг-провайдер не надасть. Тому безкоштовно скористатися послугами хостингу можна зазвичай на віртуальному сервері.
5. Охарактеризуйте вимоги до оформлення Веб-ресурсів.
 Оберіть кольорову гаму для вашого сайту, враховуючи ваші вподобання, тематику сайту та вподобання потенційних відвідувачів. Використайте для оформлення не більше 2-3 кольорів.
   При визначенні кольорової гами сторінки вибирайте контрастні кольори для тексту та фону, щоб текст легше читався.
   Розбивайте текст на абзаци, між якими зробіть збільшені відступи.
   Виберіть розмір шрифту, при якому текст буде сприйматися комфортно – не занадто дрібний та в міру крупний. Шрифт на заголовках зробіть крупнішим від шрифту основного тексту. Вид шрифту зробіть однаковим на всіх сторінках.
    Вирівняйте заголовки по центру, а основний текст – по ширині.
   Для структурування тексту використовуйте таблиці. Розміщуючи фрагменти тексту та графічні зображення у таблицях, можна створити цікаві композиційні рішення на веб-сторінках.
   Не зловживайте флеш-анімацією, відео, музичними та графічними елементами.    Вони можуть відволікати увагу від корисних матеріалів та уповільнювати завантаження сторінок.
   Зробіть гіперпосилання для переходу між сторінками сайту, але не розміщуйте на сторінках занадто багато гіперпосилань. Виділяйте гіперпосилання кольором, щоб користувач бачив, що це посилання і які з них він вже відвідував.
   Зробіть логотип сайту, зображення або текст у заголовку гіперпосиланням на головну сторінку сайту.
   Створіть для відвідувачів мапу сайту для спрощення переходу на сторінки з потрібними матеріалами.


6. Поясніть відмінності між сторінками типу домашня, Веб-каталог, форум, чат, головна сторінка та сторінка розділу веб-сайту тощо.
   Домашня сторінка – сторінка, з якої розпочинається перегляд веб-сайта при переході на сайт за його URL-адресою. На ній, як правило, розкривається тематика сайта, його призначення, наводяться дані про розробників, пояснюється, які матеріали можна знайти на інших сторінках сайта.
   Веб-каталоги – посилання на веб-ресурси (веб-сторінки, веб-сайти);
   Форум — інтернет-ресурс, популярний різновид спілкування в інтернеті.
   Чат — мережевий засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами інтернету у режимі реального часу. Зазвичай, під словом «чат» мається на увазі інтернет-ресурс з можливостями чату, чат-програма, рідше — сам процес обміну текстовими повідомленнями.
   Головна сторінка – це інформація, яка постає перед користувачем при переході за адресою на сайт.
7. Назвіть принципи адміністрування веб-сайту, опублікованого на безкоштовному сервері.
   1. Інформаційне наповнення і актуалізація вже створених розділів. Тобто підготовка матеріалів до Web-публікації, наприклад статей оголошень та іншої корисної інформації. Редагування матеріалу сайту у випадку коли інформаційний вміст сторінок застарів. Прикладом такої ситуації може бути зміна цін на послуги чи продукцію фірми. При цьому необхідно слідкувати за дотриманням єдиного стилю і одноманітного оформлення Web-сторінок, підтримкою зв'язності Web-документів і т.д. При розробці нових Web-сторінок велика увага приділяється їх дизайну.
   2. Розширення можливостей Web-сайту. Розширення можливостей відбувається за рахунок розробки нових служб і засобів (додатків). Наприклад, створення інтерактивних Web-сторінок, організація різних видів пошуку інформації, облік відвідувачів (статистика) та інше.
   3. Робота з помилками. Для цього рекомендується створювати віртуальні каталоги, в яких зберігати інформацію про помилки та їх обробку. Також в цих цілях рекомендується робити архівні копії сайту.
   4. Доступ. Обмежити доступ до окремих директорій, каталогів, додатків за допомогою паролів та ІР-адресів комп’ютерів. Мати змогу отримати інформацію про те хто і коли заходив на ваш сайт чи сервер, які сторінки та директорії переглядав.
   5. Безпека сайту та локальної мережі. Потрібно унеможливити доступ до секретної інформації всім крім вибраних осіб. Унеможливити псування та несанкціоноване використання інформації, що розміщена на сайті чи в локальній мережі.
8. Як за допомогою безкоштовної служби ведення блогів створити й адмініструвати електронний журнал.
   Веб-журнал (блог) – це сайт, основний зміст якого постійно оновлюється новими записами, які можуть містити символьні, графічні, звукові та відео дані, і відображається у хронологічному порядку. Кожен запис у веб-журналі має тему, зміст (текстові, графічні, звукові, відео дані), дату і час публікації. До кожного запису можуть додаватися коментарі інших людей, що забезпечує дискусію з приводу тієї чи іншої теми. Сукупність цих записів утворює хронологічну структуру веб-журналу, в якій останній запис завжди відображається на початку, а перший в кінці, тобто в зворотному порядку.
   Веб-журнал може складатися з декількох тематичних розділів, які містять записи відповідно до його тематики. За своєю функціональністю веб-журнал схожий на форум, де здійснюється обговорення тих чи інших питань. Відмінність полягає у тому, що у веб-журналі створювати нову тему може автор або група авторів, а звичайний користувач, який переглядає веб-журнал, не має такої можливості, тоді як у форумі кожний зареєстрований учасник може створювати власні теми для обговорення. Веб-журнал має соціальний характер. Навколо них формується група людей, які цікавляться його тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Саме тому веб-журнал можна використовується для організації спільної діяльності.
   Живий журнал - блог- платформа для розміщення онлайнових щоденників (блогов), або якийсь окремий блог ("щоденник", "журнал") на цій платформі. Пропонує звичайний для блогів набір функцій: можливість публікації записів, їхнього коментування читачами й так далі; також є зручні додаткові функції, багато хто з яких доступні безкоштовно будь-якому бажаючий.
   Донедавна відрізнявся відсутністю обов'язкової реклами в безкоштовних блогах.



Комментариев нет:

Отправить комментарий